Осмій самородний

О́СМІЙ САМОРО́ДНИЙ (від грец. όσμή — запах) — мінерал класу самородних елементів, входить до під­групи Os. Від­критий 1804 англ. хіміком С. Тен­нантом; назву отримав від леткого OsO₂ з різким запахом озону. О. с. є природ. твердим роз­чином Os (понад 80 %), Ir і Ru; подіб­ний за складом з іридосміном (Os — 55–80 %) і сисерськітом (Os — 42–68, Ir — 17–34 %, Ru — 6–14 %). Типові домішки у О. с.: Pt (до 14 %), Rh (до 11 %), Ni (до 8,6 %), Pd, Au, Cu, Fe. Сингонія гексагональна; дигексагонально-дипірамідал. вид. Форми виділе­н­ня: субмікро­­скопічні включе­н­ня у самород. платині, інколи само­стійні видовжені пластинчаті кри­стали, спутано-сноповидні агрегати. Колір свинцево-сірий, блиск металевий. Спаяність недосконала; злам майже раковистий. Твердість 5–7. Крихкий, має найбільшу з усіх ві­домих речовин густину — 22,48. Не взаємодіє з кислотами та лугами. При окислен­ні О. с. має різкий не­приємний запах, токсичний. Зна­йдено також на території України.