Гурняк Віктор Петрович

Визначення і загальна характеристика

ГУРНЯ́К Віктор Петрович (08. 06. 1987, с. Городниця Гусятинського, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 19. 10. 2014, с. Сміле Словʼяносербського, нині Алчевського р-ну Луганської обл., похований 22. 10. 2014 на Личаківському кладовищі у Львові біля памʼятника «Пласту» на меморіалі Української Галицької Армії) — громадський діяч, фотокореспондент, військовик. Герой України (2021, посмертно). Залізний пластовий хрест «За заслуги у національно-визвольній боротьбі з утвердже­н­ня Української держави» (2014, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2014, посмертно). На­вчався у Тернопільській загальноосвітній школі № 27, закінчив Технічний коледж Тернопільського технічного університету імені І. Пулюя (2006). У 14-річному віці вступив до «Пласту». Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 імені Ю. Старосольського. 2004 став одним із спів­засновників і першим курін­ним куреня ч. 77 імені І. Гавдиди. Згодом був членом 15-го куреня УСП «Орден Залізної Остроги» імені С. Заво­йовника. Виховував членів юнацького гуртка «Орли». Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському «Пласті». Організатор багатьох акцій і комен­дант кра­йового (всеукраїнського) табору «Легіон-11». Працював у г. «20 хвилин» (Тернопіль), редагував пластовий часопис «Цвіт України». Прес-секретар партії «ПОРА» в Тернопільській обл. (2004—05). Засновник і перший голова Тернопільського осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» (2005). З дитинства також захоплювався фото­справою. Від 2004 його фотороботи друкували в тернопільських ЗМІ. 2007 фото пожежі на горі Ай-Петрі, свідком якої він випадково став, потрапили у ТОП-тижня, їх опублікували рейтингові українські ви­да­н­ня, зокрема й УНІАН. Від­тоді спів­працював з багатьма інформ­агентствами. Спів­засновник фото­агентства «LUFA». 2007 зі­грав роль вояка УПА у ві­деокліпі «Не кажучи нікому» музичних гуртів «Тартак» і «Нічлава» та в документальному фільмі «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» Т. Химича. Був режисером кліпу на пісню «Мій Лицарський Хрест» Сашка Положинського, що написана 2008 у пластовому таборі «Легіон». Брав активну участь у Революції гідності. Готував репортажі із зимового Євромай­дану. У березні 2014 вирушив до Сімферополя, де за­ймався фотокореспондентською діяльністю та надавав допомогу українським військовим, які були за­блоковані у своїх частинах. Протягом остан­нього часу мешкав у Львові. 2014 як волонтер Віктор Гурняк збирав кошти й закуповував необхідні речі, допомагав із транс­портува­н­ням і само­стійно доправляв вантажі, забезпечуючи необхідним спорядже­н­ням бійців добровольчих баталь­йонів у зоні проведе­н­ня антитерористичної операції на Сході України. У липні став спів­засновником військово-патріотичної організації «Український легіон». У вересні добровольцем пішов служити у 24-й окремий штурмовий баталь­йон «Айдар» Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув від мінометного снаряду, коли під об­стрілом вивозив поранених у р-ні 32-го блок­посту.

2014 від­крито фотови­ставку 41-го автора на паркані будинку Проф­спілок (Май­дан Незалежності) у Києві, серед яких були роботи Віктора Гурняка. У тому ж році організовано ви­ставки його фото­графій у м. Лисичанськ (нині Сіверськодонецького р-ну) Луганської обл., Польщі, Естонії та Німеч­чині. 10 грудня в Європарламенті були ви­ставлені близько 50 фото­графій із лінії фронту і визволених та окупованих міст зі Сходу України «Донбас: війна та мир», зроблені Віктором Гурняком і Максимом Музикою. Від 16 до 31 січня 2015 в Українському національному музеї в Чикаґо (США) тривала фотови­ставка авторських робіт «Віктор Гурняк: дорога з Май­дану». Його фотови­ставка «Від Май­дану до Війни» екс­понувалася у Львові, Івано-Франківську, Рівному й у «Мистецькому арсеналі» в Києві. У її екс­позиції — 35 май­дан­них і воєн­них фото­графій, кілька персональних фото­графій із сімʼєю, а також оста­н­ня його фоторобота (машина, на якій він їхав вивозити поранених). 2 лютого 2015 під час від­кри­т­тя цієї ви­ставки в «Українському домі» в Тернополі від­булася премʼєра документального фільму, в якому викори­стано кадри з його особистого архіву, а також від­гуки про нього друзів, по­братимів з «Айдару» та рідних. На його честь на фасадах Технічного коледжу Тернопільського технічного університету імені І. Пулюя (червень 2015), Тернопільської загальноосвітньої школи № 27 (жовтень 2015) та будівлі Тернопільського «Пласту» (жовтень 2018) встановлено меморіальні дошки. Також у рідній школі облаштовано куток памʼяті з фото­графіями Віктора Гурняка та інформацією про нього, а в серпні 2016 їй присвоєно його імʼя. Почесний громадянин Тернополя (від серпня 2015). 19 жовтня 2015 в памʼять про Віктора Гурняка на стіні Музею зброї «Арсенал» у Львові реалізовано фото­проект Макса Левіна, Джозефа Сивенького, Маркіяна Лисейка та Петра Задорожного про війну на Донбасі. 28 січня 2016 в Тернопільській бібліотеці № 4 проведено фотови­ставку Віктора Гурняка «Війна в моїй країні», 21 лютого 2020 у Чортківській загальноосвітній школі № 5 — фототови­ставку «Від Май­дану до Війни». 22 лютого 2019 скверу по­близу площі Героїв Євромай­дану в Тернополі присвоєно назву «Сквер Волонтерів памʼяті Віктора Гурняка».

В. С. Муха

Завантажити статтю