Довгий Олег Іванович

ДО́ВГИЙ Олег Іванович (06. 01. 1993, с. Щурівці Ізяславського, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 31. 01. 2015, по­близу смт Чорнухине Попаснянського, нині Алчевського р-ну Луганської обл., похований 26. 02. 2015 у рідному селі) — військовик. Лейтенант. Герой України (2018, посмертно). На­вчався на факультеті аеромобільних військ та роз­відки в Академії сухопутних військ імені геть­мана П. Сагайдачного у Львові (2010—12), закінчив факультет високомобільних десантних військ та роз­відки Військової академії в Одесі (2014). Від червня до серпня 2014 проходив військову службу на посаді начальника фізичної під­готовки і спорту, від серпня того ж року — командира взводу, за­ступника командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом 15-го окремого гірсько-піхотного баталь­йону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних сил України в Ужгороді. Від­тоді брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Обороняв м. Дебальцеве Донецької обл., керував взводним опорним пунктом «Віталій» по­близу Чорнухиного. 31 січня 2015 російські бо­йовики роз­почали на­ступ з метою взя­т­тя селища під свій контроль. Взводний опорний пункт вони об­стрілювали із систем «Град», за­стосовували міномет, після чого група піхоти (близько 100 осіб) та 3 танки рушили в на­ступ. Командир Олег Довгий особисто витягнув тяжкопораненого бійця з поля бою і організував евакуацію в шпиталь його та ще 3-х поранених бійців. Під час подальших бо­йових дій отримав поране­н­ня, однак від го­спіталізації від­мовився й продовжував керувати діями під­леглих, виявляючи професіоналізм, рішучість та мужність. Позиції взводного опорного пункту вдалося утримати, однак того ж дня командир загинув від кулі снайпера. 23 лютого вдалося за­брати його тіло з місця боїв. На честь Олега Довгого встановлено меморіальні дошки на фасадах Щуровецької (2015) та Клубівської (Шепетівський р-н; 2019) шкіл, в яких він на­вчався. Від 2019 Клубівську школу (від 2021 — ліцей) на­звано його імʼям.

Завантажити статтю