Літун Андрій Миколайович

ЛІТУ́Н Андрій Микола­йович (11. 07. 1984, смт Вилок Вино­градівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл. — 06. 03. 2022, Запорізька обл., похований 10. 03. 2022 у м. Мукачево Закарпатської обл., де жив зі своєю родиною) — військовик. Під­полковник. Герой України (2022, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2016). Закінчив Мукачівський ліцей із посиленою військово-фізичною під­готовкою (2001) та Одеський ін­ститут Сухопутних військ (2006). У Збройних силах України про­йшов шлях від командира взводу до командира 1-го гірсько-штурмового баталь­йону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Від 2014 брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України, зокрема в боях за м. Красногорівка Марʼїнського р-ну, с-ще Піски Ясинуватського р-ну (нині обидва — Покровського р-ну Донецької обл.) та смт Станиця Луганська (нині Щастинського р-ну), м. Щастя (обидва — Луганської обл.). У січні—лютому 2015 під­роз­діл закарпатців на чолі з Андрієм Літуном героїчно тримав оборону по­близу м. Дебальцеве (нині Горлівського р-ну) Донецької обл. Потім він зумів вивести під­леглих з цього плацдарму, уникнувши оточе­н­ня та значних втрат. Натомість сам отримав тяжке поране­н­ня. З перших днів широкомас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну в лютому 2022 баталь­йон під командува­н­ням Андрія Літуна стримував противника на пів­ден­ному напрямку. Завдяки його вмілому керівництву було від­бито низку ворожих атак на Запорізькому напрямку, знищено до 18-ти одиниць колісної та до 20-ти одиниць броньованої техніки, значну кількість живої сили ворога. Загинув у командно-спо­стережному пункті, що був роз­стріляний із ворожих танків та артилерії. У м. Мукачево на його честь пере­йменовано вулицю (2022).