МАТВІ́ЇВ Тарас Тарасович (18. 02. 1989, с. Вʼязівне Любешівського, нині Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. — 10. 07. 2020, по­близу с. Троїцьке Попаснянського, нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований у м. Жидачів, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — журналіст, громадський діяч, військовик. Лейтенант (2020, посмертно). Герой України (2020, посмертно). Дитячі та юнацькі роки минули у Жидачеві. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені І. Франка (2011). Працював 2011–12 кореспондентом телерадіокомпанії «Ера», 2012–13 — телека­налу «TVi». Був блогером у низці ви­дань, зокрема «Дивись.Інфо», «Лівий берег», «Львівська мануфактура новин». Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Само­оборони Май­дану. Згодом став спів­координатором громадської організації «Пошукова ініціатива» (роз­шукували зниклих людей під час Революції гідності), членом громадської організації «Українська галицька асамблея», засновником громадської організації «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». Влітку 2015 як доброволець при­єд­нався до Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», у складі якої воював у с-щі Піски Ясинуватського (нині Покровського) р-ну Донецької обл. У тому ж році від Української Галицької партії обраний депутатом Жидачівської райради. Був організатором військово-патріотичних ви­школів «Лицар Удеча» та Удеч-фесту «Івана Купала». У вересні 2018 вступив на курси лідерства Національної академії сухопутних військ імені геть­мана П. Сагайдачного у Львові, де отримав військове зва­н­ня молодший лейтенант. Від грудня 2019 служив за контрактом командиром взводу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила (місце дис­локації — м. Яворів Львівської обл.). Виконував зав­да­н­ня на взводному опорному пункті «Сармат». 10 липня 2020 по­близу с. Троїцьке під час ворожого мінометного об­стрілу одна з мін потрапила в бліндаж, де пере­бували двоє українських захисників. Тарас Матвіїв витягнув їх назовні й пере­ніс у без­печне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію й осколками його смертельно поранила. Після проща­н­ня у Києві на Май­дані Незалежності (14 липня) та у гарнізон­ному храмі святих Петра і Павла у Львові (15 липня) Тараса Матвіїва поховали в Жидачеві. На території Троїцької школи встановлено памʼятний знак (жовтень 2020), на фасадах будівель рідної Жидачівської школи № 1 (листопад 2020) та факультету журналістики Львівського університету імені І. Франка (грудень 2021) від­крито меморіальні дошки.