ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Матвіїв Тарас Тарасович

МАТВІ́ЇВ Тарас Тарасович (18. 02. 1989, с. В’язівне Любешівського, нині Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. — 10. 07. 2020, поблизу с. Троїцьке Попаснянського, нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований у м. Жидачів, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — журналіст, громадський діяч, військовик. Лейтенант (2020, посмертно). Герой України (2020, посмертно). Дитячі та юнацькі роки минули у Жидачеві. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені І. Франка (2011). Працював 2011—12 кореспондентом телерадіокомпанії «Ера», 2012—13 — телеканалу «TVi». Був блогером у низці видань, зокрема «Дивись.Інфо», «Лівий берег», «Львівська мануфактура новин». Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором громадської організації «Пошукова ініціатива» (розшукували зниклих людей під час Революції гідності), членом громадської організації «Українська галицька асамблея», засновником громадської організації «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». Влітку 2015 як доброволець приєднався до Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», у складі якої воював у с-щі Піски Ясинуватського (нині Покровського) р-ну Донецької обл. У тому ж році від Української Галицької партії обраний депутатом Жидачівської райради. Був організатором військово-патріотичних вишколів «Лицар Удеча» та Удеч-фесту «Івана Купала». У вересні 2018 вступив на курси лідерства Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові, де отримав військове звання молодший лейтенант. Від грудня 2019 служив за контрактом командиром взводу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила (місце дислокації — м. Яворів Львівської обл.). Виконував завдання на взводному опорному пункті «Сармат». 10 липня 2020 поблизу с. Троїцьке під час ворожого мінометного обстрілу одна з мін потрапила в бліндаж, де перебували двоє українських захисників. Тарас Матвіїв витягнув їх назовні й переніс у безпечне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію й осколками його смертельно поранила. Після прощання у Києві на Майдані Незалежності (14 липня) та у гарнізонному храмі святих Петра і Павла у Львові (15 липня) Тараса Матвіїва поховали в Жидачеві. На території Троїцької школи встановлено пам’ятний знак (жовтень 2020), на фасадах будівель рідної Жидачівської школи № 1 (листопад 2020) та факультету журналістики Львівського університету імені І. Франка (грудень 2021) відкрито меморіальні дошки.

Н. В. Попович-Кузнецова

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Матвіїв Тарас Тарасович / Н. В. Попович-Кузнецова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-77569. – Останнє поновлення : 16 берез. 2023.

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2022

Дата останньої редакції статті:

2023-03-16

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

77569

Кількість переглядів цього року:

79

Схожі статті

Павленко
Людина  | 2023
П. В. Білоус
Горохівський вісник
Періодика  | Том 6 | 2006
В. Т. Пушкарський
Нечипоренко
Людина  |  Том 23 | 2021
В. М. Шкляр

Нагору