Розмір шрифту

A

Матвіїв Тарас Тарасович

МАТВІ́ЇВ Тарас Тарасович (18. 02. 1989, с. Вʼязівне Любешівського, нині Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. — 10. 07. 2020, по­близу с. Троїцьке Попаснянського, нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований у м. Жидачів, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — журналіст, громадський діяч, військовик. Лейтенант (2020, посмертно). Герой України (2020, посмертно). Дитячі та юнацькі роки минули у Жидачеві. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені І. Франка (2011). Працював 2011—12 кореспондентом телерадіокомпанії «Ера», 2012—13 — телека­налу «TVi». Був блогером у низці ви­дань, зокрема «Дивись.Інфо», «Лівий берег», «Львівська мануфактура новин». Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Само­оборони Май­дану. Згодом став спів­координатором громадської організації «Пошукова ініціатива» (роз­шукували зниклих людей під час Революції гідності), членом громадської організації «Українська галицька асамблея», засновником громадської організації «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». Влітку 2015 як доброволець при­єд­нався до Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», у складі якої воював у с-щі Піски Ясинуватського (нині Покровського) р-ну Донецької обл. У тому ж році від Української Галицької партії обраний депутатом Жидачівської райради. Був організатором військово-патріотичних ви­школів «Лицар Удеча» та Удеч-фесту «Івана Купала». У вересні 2018 вступив на курси лідерства Національної академії сухопутних військ імені геть­мана П. Сагайдачного у Львові, де отримав військове зва­н­ня молодший лейтенант. Від грудня 2019 служив за контрактом командиром взводу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила (місце дис­локації — м. Яворів Львівської обл.). Виконував зав­да­н­ня на взводному опорному пункті «Сармат». 10 липня 2020 по­близу с. Троїцьке під час ворожого мінометного об­стрілу одна з мін потрапила в бліндаж, де пере­бували двоє українських захисників. Тарас Матвіїв витягнув їх назовні й пере­ніс у без­печне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію й осколками його смертельно поранила. Після проща­н­ня у Києві на Май­дані Незалежності (14 липня) та у гарнізон­ному храмі святих Петра і Павла у Львові (15 липня) Тараса Матвіїва поховали в Жидачеві. На території Троїцької школи встановлено памʼятний знак (жовтень 2020), на фасадах будівель рідної Жидачівської школи № 1 (листопад 2020) та факультету журналістики Львівського університету імені І. Франка (грудень 2021) від­крито меморіальні дошки.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
берез. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
журналіст
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
77569
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
182
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Матвіїв Тарас Тарасович / Н. В. Попович-Кузнецова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77569.

Matviiv Taras Tarasovych / N. V. Popovych-Kuznetsova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-77569.

Завантажити бібліографічний опис

Євтушенко
Людина  |  Том 9  |  2021
В. Ф. Шинкарук
Іванов
Людина  |  Том 11  |  2011
Н. М. Сидоренко
Ільницький
Людина  |  Том 11  |  2011
П. З. Гуцал
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору