Ніконов Микола Артурович

НІ́КОНОВ Микола Артурович (09. 08. 1985, м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл. — 12. 03. 2022, м. Маріуполь Донецької обл.) — військовик. Герой України (2022, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2016). Служив у 73-му Морському центрі cпеціального при­значе­н­ня імені кошового отамана Антіна Головатого Cил спеціальних операцій Збройних cил України у м. Очаків Миколаївського р-ну Миколаївської обл. Був командиром загону бійців, ін­структором стрибків із парашутом, водолазом-роз­відником. 2011—12 брав участь у між­народних військових на­вча­н­нях. Від 2014 виконував бо­йові зав­да­н­ня під час антитерористичної операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. У тому ж році зі своєю групою здійснив роз­відувальний рейд до кордону з РФ під м. Новоазовськ (нині Кальміуського р-ну) Донецької обл. У червні 2015 брав участь в атаці на опорний пункт російських військ під с. Чермалик (нині Маріупольського р-ну) Донецької обл., щоб знищити міномет окупантів. Після повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну 2022 група під керівництвом капітана 2-го рангу Миколи Ніконова провела зухвалу спецоперацію в окупованому Новоазовську, за­йшовши на 70 км в тил ворога та пі­ді­рвавши ворожі військові запаси. За 12 діб героїчної оборони Маріуполя його під­роз­діл знищив 6 одиниць військової техніки та близько 50 одиниць живої сили противника. Микола Ніконов керував пере­міще­н­ням під­роз­ділу на більш без­печну ділянку оборон­ного рубежу та до остан­нього залишався прикривати під­роз­діл. Загинув під вогнем ворожих РСЗВ, коли виводив групу з оточе­н­ня. 2024 вулицю Кутузова в Очакові та вулицю Байкальська в Кривому Розі пере­йменували на його честь.

Завантажити статтю