Норов Андрій Олексійович
Визначення і загальна характеристика
НО́РОВ Андрій Олексійович (06. 06. 1977, Кіровоград, нині Кропивницький — 13. 03. 2022, Київська обл., похований у рідному місті) — військовик. Капітан (2022). Герой України (2022, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2019). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2020). Здобув економічну освіту. Від 2002 мешкав у Києві. Був активним учасником Помаранчевої революції та Революції гідності. 2016 у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (базується у м. Біла Церква Київської обл.) відбув добровольцем до зони проведення антитерористичної операції на Сході України. Згодом закінчив короткострокові офіцерські курси. Загалом за 4 р. служби пройшов шлях від рядового до заступника командира батальйону. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) спланував та організував оборону Київської ГЕС. Тоді його підрозділ знищив декілька ворожих вертольотів, бойову машину піхоти й 3 вантажівки з майном і боєприпасами. У березні завдяки його вмілим діям було завдано суттєвих уражень підрозділам противника у Київській обл. та зупинено їхнє просування. Отримав поранення, несумісні з життям. У травні 2022 вулицю Воронезька в рідному місті перейменували на його честь.
Додаткові відомості
Завантажити статтю
Людина 
