ПОПО́В Руслан Юрі­йович (20. 08. 1977, м. Очаків, нині Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 07. 05. 2022, похований 21. 07. 2022 у м. Бровари Київської обл.) — військовик. Полковник. Герой України (2022, посмертно). Юнацькі роки Руслана Попова минули у Києві, де пере­бував на службі його батько. Закінчив Київський ін­ститут Сухопутних військ (1999). Від 2003 з дружиною мешкав у м. Бровари. Служив у місії ООН у Ліберії. Згодом ви­йшов на пенсію за вислугою років. Від 2014 — у Головному управлін­ні роз­відки Міністерства оборони України. Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. У перший день повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну 24 лютого 2022 пере­бував у м. Маріуполь Донецької обл. У березні йому вдалося вийти з оточе­н­ня. Повертався до Маріуполя з евакуаційними рейсами, щоб вивозити поранених з «Азов­сталі». Загинув під час спецоперації на Пів­дні України, прикриваючи від­ступ групи. 14 липня тіло Руслана Попова росіяни повернули як неідентифіковане, на­ступного дня було упі­знане за особливими прикметами.