Крижанівський Віктор Володимирович
КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Віктор Володимирович (12. 05. 1950, с. Заячівка Ковел. р-ну Волин. обл. — 21. 07. 2016, Київ) — графік, живописець і письменник. Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1982; викл. І. Селіванов, А. Чебикін). Відтоді працював у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 2010 — професор кафедри дизайну. Учасник міських, всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1982. Персон. — у Києві (1999, 2010). Створював образно-символічні жанр. композиції, пейзажі, портрети. Осн. теми — літописна Україна, дивосвіт давніх слов’ян. Романт. бачення і відтворення літопис. міфів дозволило К. досягти узагальнення і розкутості формал. вираження, звівши конкретні зображення до значення метафори. Автор наук.-метод. посібника «Рисунок під час літньої практики студентів Академії» (2007); кн. «У просвітленому колі» (2005), «Миттєвості» (2006), «Осяяння», «Доба вічності з матір’ю Іванною» (обидві — 2008; усі — Київ) та ін. Трагічно загинув.
Тв.: серії кольор. офортів — «Стародавній Київ» (1982), «Волинь» (1982–2001), «Т. Шевченко у С.-Петербурзі» (1983), «Сторінка Переяславської ради» (1985), «Біль попередження» (1986), «Дотики» (1988–2000), «Слов’янки» (1996–99), «Купайло» (1990); живопис — «Провісники грізні», «Початок Русалій» (обидва — 1997), триптих «Матір Слава», «Дух лісу» (усі — 1998), «Перед походом» (1999), «Вівтар грядущої ери» (2003), «Велика матір світу» (2004), «Білобог і Чорнобог», «Богиня роси», «Характерник», «Великий Спас» (усі — 2005), «Козак Мамай» (2006), «Козацька Матір Покрова» (2007), «Голоси сфер», «Вічна Січ» (обидва — 2008); розписи — у Благодій. фонді пам’яті Ю. Миролюбова (Київ, 2000), Музеї Л. Силенка (смт Олександрівка Кіровогр. обл., 2007).
Літ.: Міщенко Г. На перехресті народного і професіонального образотворення // ОМ. 1999. № 3–4; Свет пращуров наших: Альбом творчества В. Крижановского. К., 2010.
В. Ю. Могилевський
Основні твори
серії кольор. офортів — «Стародавній Київ» (1982), «Волинь» (1982–2001), «Т. Шевченко у С.-Петербурзі» (1983), «Сторінка Переяславської ради» (1985), «Біль попередження» (1986), «Дотики» (1988–2000), «Слов’янки» (1996–99), «Купайло» (1990); живопис — «Провісники грізні», «Початок Русалій» (обидва — 1997), триптих «Матір Слава», «Дух лісу» (усі — 1998), «Перед походом» (1999), «Вівтар грядущої ери» (2003), «Велика матір світу» (2004), «Білобог і Чорнобог», «Богиня роси», «Характерник», «Великий Спас» (усі — 2005), «Козак Мамай» (2006), «Козацька Матір Покрова» (2007), «Голоси сфер», «Вічна Січ» (обидва — 2008); розписи — у Благодій. фонді пам’яті Ю. Миролюбова (Київ, 2000), Музеї Л. Силенка (смт Олександрівка Кіровогр. обл., 2007).
Рекомендована література
- Міщенко Г. На перехресті народного і професіонального образотворення // ОМ. 1999. № 3–4;
- Свет пращуров наших: Альбом творчества В. Крижановского. К., 2010.