ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Савченко Надія Вікторівна

СА́ВЧЕНКО Надія Вікторівна (11. 05. 1981, Київ) — військовик, політична діячка. Герой України (2015). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2014). Після закінчення школи № 238 (1998) здобула фах модельєра-дизайнера та протягом року навчалася на факультеті філології й масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» в Києві. Відтоді служила радисткою у залізничних військах. Потім підписала контракт на службу в 95-й аеромобільній бригаді в Житомирі. 2004—05 протягом 6-ти місяців як стрілець 3-ї роти 72-го окремого механізованого батальйону перебувала з миротворчою місією в Іраку. 2005—09 навчалася у Харківському університеті Повітряних cил. Після цього проходила службу штурманом-оператором Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Сухопутних військ Збройних cил України у м. Броди (нині Золочівського р-ну) Львівської обл. Брала участь у Революції гідності на Майдані Незалежності в Києві, зокрема у сутичках з беркутівцями 19 січня 2014 на вул. М. Грушевського. Навесні 2014 стала добровольцем батальйону «Айдар», у складі якого перебувала в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. 17 червня під час бою поблизу с-ща Металіст Слов’яносербського (нині Луганського) р-ну Луганської обл. потрапила в полон до терористів. На початку липня її вивезли на територію РФ. Російські ЗМІ та влада звинуватили Надію Савченко у корегуванні вогню, що призвів до загибелі 2-х російських журналістів, хоча фізично це було неможливо, бо вона в цей час вже перебувала у полоні бойовиків. За звільнення Надії Савченко, окрім української сторони, виступала вся міжнародна спільнота. 22 березня 2016 російський суд засудив її до 22-х р. ув’язнення, 25 травня того ж року її обміняли на полонених РФ. Ще під час перебування в російському слідчому ізоляторі розпочалася політична кар’єра Надії Савченко. 14 вересня 2014 з’їзд партії «Батьківщина» одноголосно прийняв її в лави партії та висунув кандидаткою в депутати Верховної Ради України, віддавши 1-е місце в передвиборчому списку. У листопаді 2014 вона стала народним депутатом України. Була членом Комітету з питань національної безпеки і оборони. Від грудня 2014 до грудня 2016 — делегат Парламентської асамблеї Ради Європи. У жовтні 2016 вийшла з партії «Батьківщина». У квітні 2017 політична партія «Наступ» змінила назву на «Громадська платформа Надії Савченко» й обрала позафракційну Надію Савченко своїм головою. Окрім законотворчої діяльності, відзначилася кількома скандальними ситуаціями. 22 березня 2018 Верховна Рада України надала згоду на арешт Надії Савченко на підставі матеріалів Генеральної прокуратури України щодо можливої підготовки до теракту та державного перевороту. 16 квітня 2019 Броварський суд Київської обл. ухвалив звільнити з-під варти Надію Савченко в залі судових засідань, мотивуючи це тим, що термін запобіжного заходу закінчився, а нового не було обрано.

О. В. Савченко

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Савченко Надія Вікторівна / О. В. Савченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-77600. – Останнє поновлення : 16 берез. 2023.

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2022

Дата останньої редакції статті:

2023-03-16

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

77600

Кількість переглядів цього року:

17

Схожі статті

Макаренко
Людина  | 2023
А. І. Шушківський
Курманович
Людина  |  Том 16 | 2016
К. Є. Науменко
Глоба
Людина  | 2023
М. Г. Железняк

Нагору