СКО́БЛЯ Олексій Микола­йович (14. 03. 1990, Мінськ — 13. 03. 2022, с. Мощун Бучанського р-ну Київської обл.) — військовик. З походже­н­ня білорус. Герой України (2022, посмертно). Орден «За мужність» 3-го (2019) і 2-го (2022) ступенів. Закінчив Мінський автомеханічний коледж ім. М. Висоцького. Від­тоді працював за фахом. Потім деякий час удосконалював зна­н­ня за спеціальністю «екс­плуатація автомобілів» у Гродненському університеті імені Я. Купали, однак студії не завершив. 2015 при­їхав в Україну, пізніше за значні здобутки перед українським народом отримав громадянство. Олексій Скобля був певен, якщо Україна буде вільною, то звільниться й Білорусь. Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. 2015 воював за Україну у складі тактичної групи «Білорусь» Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», від 2016 — у лавах 8-го полку Сил спеціальних операцій ЗС України, що базується у Хмельницькому. Тоді ж додатково про­йшов курси парамедиків. Під час повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну, що почалося 24 лютого 2022, брав участь у бо­йових діях по­близу міст Буча, Ірпінь та с. Мощун. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав медичну допомогу військовим і цивільним. Був причетний до формува­н­ня в березні полку імені К. Калиновського ЗС України. Під час викона­н­ня зав­да­н­ня група Олексія Скоблі потрапила у ворожу засідку по­близу с. Мощун. Отримавши вогнепальне поране­н­ня, він вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати від­хід групи. 15 березня з Олексієм Скоблею по­прощалися у Києві. Того ж дня його тіло було кремоване. 2022 на його честь пере­йменували вулицю та провулок О. Пушкіна у Хмельницькому. У травні 2023 встановлено памʼятний знак у с. Мощун.