Слісарчук Артем Олександрович

СЛІСАРЧУ́К Артем Олександрович (02. 04. 1990, м. Шепетівка Хмельницької обл. — 24. 03. 2022, поблизу м. Ізюм Харківської обл., похований 26. 04. 2022 на Алеї Слави міського кладовища у рідному місті) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2022, посмертно). 2005–07 навчався на техніка-програміста у Рівненському економіко-гуманітарному та інженерному коледжі. 2012 здобув кваліфікацію інженера-програміста у Хмельницькому університеті. У січні 2013 вступив на військову службу за контрактом. Був оператором зенітної ракетної обслуги, командиром відділення–старшим оператором радіолокаційної станції відділення бойового управління, заступником начальника зенітної ракетної обслуги. Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України (пройшов 7 ротацій). Виконував військові обов’язки в Донецькій, Луганській, Рівненській та Чернігівській областях. Після закінчення курсів Харківського університету Повітряних сил імені І. Кожедуба отримав перше офіцерське звання — молодший лейтенант. Його призначили на посаду начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї 250-го окремого зенітного ракетного дивізіону 11-го зенітного ракетного полку Повітряних сил Збройних сил України, що базується в рідному місті. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 він разом із побратимами захищав Харківську обл. Загинув під час ведення бою з авіацією ворога поблизу Ізюма. Нині його шолом та ідентифікаційний жетон зберігаються у Музеї пропаганди (Шепетівка). Артему Слісарчуку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Шепетівки». У травні 2024 вулицю Олекси Береста у рідному місті перейменували на його честь.

Завантажити статтю