Слісарчук Артем Олександрович

СЛІСАРЧУ́К Артем Олександрович (02. 04. 1990, м. Шепетівка Хмельницької обл. — 24. 03. 2022, по­близу м. Ізюм Харківської обл., похований 26. 04. 2022 на Алеї Слави міського кладовища у рідному місті) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2022, посмертно). 2005—07 на­вчався на техніка-про­граміста у Рівненському економіко-гуманітарному та інженерному коледжі. 2012 здобув кваліфікацію інженера-про­граміста у Хмельницькому університеті. У січні 2013 вступив на військову службу за контрактом. Був оператором зенітної ракетної обслуги, командиром від­діле­н­ня—­старшим оператором радіолокаційної станції від­діле­н­ня бо­йового управлі­н­ня, за­ступником начальника зенітної ракетної обслуги. Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України (про­йшов 7 ротацій). Виконував військові обовʼязки в Донецькій, Луганській, Рівненській та Чернігівській областях. Після закінче­н­ня курсів Харківського університету Повітряних сил імені І. Кожедуба отримав перше офіцерське зва­н­ня — молодший лейтенант. Його при­значили на посаду начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї 250-го окремого зенітного ракетного дивізіону 11-го зенітного ракетного полку Повітряних сил Збройних сил України, що базується в рідному місті. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну 24 лютого 2022 він разом із по­братимами захищав Харківську обл. Загинув під час веде­н­ня бою з авіацією ворога по­близу Ізюма. Нині його шолом та ідентифікаційний жетон зберігаються у Музеї пропаганди (Шепетівка). Артему Слісарчуку посмертно присвоєно зва­н­ня «Почесний громадянин Шепетівки». У травні 2024 вулицю Олекси Береста у рідному місті пере­йменували на його честь.

Завантажити статтю