Тимченко Олександр Олександрович

ТИ́МЧЕНКО Олександр Олександрович (18. 02. 1999, с. Чемужівка Зміївського, нині Чугуївського р-ну Харківської обл. — 26. 02. 2022, с. Трьохізбенка Щастинського р-ну Луганської обл.) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2022, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022, посмертно). У 22-річному віці обійняв посаду командира від­діле­н­ня 4-ї бригади оперативного при­значе­н­ня імені Героя України сержанта С. Михальчука Національної гвардії України, що базується у смт Гостомель Бучанського р-ну Київської обл. Перший бо­йовий досвід отримав у зоні проведе­н­ня операції Обʼ­єд­наних сил на Світлодарській дузі у Донецькій обл., неподалік межі з Луганською обл. На тій ділянці фронту він виконував службово-бо­йові зав­да­н­ня від лютого до квітня 2020. У звʼязку з напруженою об­становкою 23 лютого 2022 молодший сержант Олександр Тимченко у складі військового оперативного резерву бригади був терміново пере­дис­локований у Луганську обл. На­ступного дня роз­почалося повномас­штабне вторгне­н­ня військ РФ в Україну, і він долучився до від­би­т­тя ворожих атак. 26 лютого Олександр Тимченко очолював групу прикри­т­тя, яка вирушила у бік одного з потенційних маршрутів руху противника. Ними було виявлено ворожу колону з 16-ти танків Т-72 і кількох бронемашин, що швидко на­ближалася до Трьохізбенки. Не­вдовзі за координатами, які пере­дав Олександр Тимченко, почала працювати українська артилерія. Група під його командува­н­ням за­вдала ворогу втрат, від­биваючись гранатами та вогнем зі стрілецької зброї. Олександр Тимченко прикривав від­хід по­братимів, із гр­анатомета знищив бронемашину з піхотою, був смертельно поранений.

Завантажити статтю