Філіпчук Ігор Ярославович

Визначення і загальна характеристика

ФІЛІПЧУ́К Ігор Ярославович (11. 10. 1982, с. Пожарки Рожищенського, нині Луцького р-ну Волинської обл. — 14. 08. 2014, с. Хрящувате Краснодонського, нині Луганського р-ну Луганської обл., похований у с. Гаразджа Луцького р-ну) — військовик. Солдат. Герой України (2020, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2015, посмертно). Протягом останнього періоду життя мешкав з батьками у Луцьку. Під час Революції гідності у складі групи швидкого реагування Самооборони Майдану Волині Ігор Філіпчук охороняв громадський порядок в області, їздив на українсько-білоруський кордон. Весною 2014 став бійцем добровольчого 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Міністерства оборони України. Влітку брав участь у запеклих боях у Луганській обл. поблизу с-ща Металіст Слов’яносербського р-ну, м. Лутугине, смт Георгіївка й смт Успенка Лутугинського р-ну, с-ща Велика Вергунка Луганської міськради, с. Красний Яр Краснодонського р-ну (усі нині — Луганського р-ну). 13 серпня 2014 підрозділ, в якому служив солдат Ігор Філіпчук, увійшов у с. Хрящувате. Наступного дня вранці українських захисників почали атакувати 2 російські танки та спецназ. Ігор Філіпчук тричі виходив з укриття та стріляв із ручного протитанкового гранатомета по одному з танків. За третім разом вже пошкоджений танк здійснив постріл у відповідь, від якого Ігор Філіпчук загинув. Ціною власного життя він зупинив просування ворога, врятував життя багатьох бійців-побратимів і захистив позиції українського підрозділу. На фасадах будівель рідного приватного будинку на вулиці Берестова, № 4 у Луцьку (грудень 2015) та Пожарківської школи-гімназії (грудень 2021) відкрито меморіальні дошки. Почесний громадянин Луцька (від липня 2018).

Завантажити статтю