Хорошун Едуард Миколайович

ХОРОШУ́Н Едуард Миколайович (31. 08. 1973, м. Южно-Сахалінськ, РФ) — військовий хірург. Полковник. Кандидат медичних наук. Герой України (2022). Заслужений працівник охорони здоров’я України (2017). Національна премія України імені Б. Патона (2024). Орден Данила Галицького (2015). Закінчив Дніпропетровську медичну академію (нині Дніпро, 1996, спеціальність «лікарська справа») та Військово-медичний інститут Української військово-медичної академії в Києві (1999, «загальна хірургія»; 2002, «лікувальна справа», оперативно-тактичний рівень). Від 1999 — у Збройних силах України. Проходив службу в АР Крим у 127-й бригаді: спочатку був начальником операційно-перев’язувального відділення медичної роти, згодом — командиром медичної роти. Потім по розподілу потрапив у Севастополь. Служив у 540-му Центральному військово-морському шпиталі. 2007–14 — начальник клініки невідкладної хірургії і пошкоджень Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону. Від 22 березня до 11 квітня 2011 як член медичної групи перебував на борту великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський», що евакуював громадян України з Лівії, де відбувалося повстання. За це Едуард Хорошун отримав відзнаку міністра оборони України — «Знак пошани». Навесні 2014 після анексії півострова РФ з військами, що не зрадили присязі, вийшов на материкову Україну. Того ж року та 2018–20 очолював клініку невідкладної та ендоскопічної хірургії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Одеса). На початку літа 2014 на Дніпропетровщині налагоджував евакуацію та надання допомоги пораненим, які брали участь у бойових діях. Потім був головним хірургом 61-го мобільного шпиталю, поблизу м. Іловайськ Харцизької міськради (нині Донецького р-ну) Донецької обл. прооперував за 3 доби 254 воїни. Наступної ротації призначений начмедом сектора «Б». Від кінця 2015 до кінця 2017 — начальник Центрального військово-медичного управління — начальник медичної служби Збройних сил України. У цей період 1–2 тижні на місяць перебував у зоні боїв. Від вересня 2020 — начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (Харків). З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 під постійними обстрілами та бомбардуванням, в умовах часткового оточення Харкова він забезпечував чітку та злагоджену роботу центру, що у перші дні прийняв близько 150 військовослужбовців та 80 цивільних, зокрема й 12 дітей. Під його керівництвом було налагоджено співпрацю з цивільними закладами охорони здоров’я, що дало змогу збільшити ліжковий фонд майже на 300 одиниць. Нині обіймає посаду доцента кафедри хірургії № 4 Харківського національного медичного університету. Почесний громадянин Харківської області (від червня 2024).

Завантажити статтю