Кубрак В’ячеслав Анатолійович

КУ́БРАК В’ячеслав Анатолійович (11. 04. 1986, с. Миролюбівка Нововоронцовського, нині Бериславського р-ну Херсонської обл. — 11. 10. 2019, Дніпро, похований у рідному селі) — військовик. Прапорщик. Герой України (2020, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2019). Як водій тягача на базі «Уралу» був учасником миротворчої місії в Косові. 2008 у складі інженерно-саперного загону 17-ї танкової бригади (пункт базування — м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) ліквідовував наслідки вибухів на 61-му арсеналі Збройних сил України в м. Лозова Харківської обл., 2009–12 розміновував прилеглі території. Згодом служив у Криму в 36-й бригаді берегової охорони (с. Перевальне Сімферопольського р-ну), у складі якої двічі брав участь у міжнародних військових навчаннях «Сі Бриз». У лютому–березні 2014 В’ячеслав Кубрак зі своїм підрозділом перебував у блокаді в пункті постійної дислокації після вступу на півострів російських окупантів. Потім у складі 36-ї бригади вийшов на материкову частину України. З-понад 900 бійців особового складу не зрадили присязі лише 140, серед них — В’ячеслав Кубрак. Відтоді виконував завдання у Приазов’ї. У вересні 2014 поблизу с. Гранітне Тельманівського (нині Кальміуського) р-ну Донецької обл. вперше потрапив під шквальний вогонь російської важкої артилерії та «Градів». Пізніше неподалік с. Лебединське Волноваського (нині Маріупольського) р-ну Донецької обл. інженерно-саперний взвод на чолі прапорщика В’ячеслава Кубрака зняв ворожі міни та виставив їх на ті маршрути, якими мали рухатися терористичні диверсійно-розвідувальні групи — значна кількість бойовиків на них підірвалася. 2016 його взвод першим вийшов на східну околицю с. Широкине Волноваського (нині Маріупольського) р-ну. Військове телебачення України 2017 зняло сюжет про саперів на фронті, зокрема й про В’ячеслава Кубрака, на особистому рахунку якого кілька сотень бойових розмінувань. 8 жовтня 2019 під час проведення інженерної розвідки в зоні боїв поблизу с. Водяне Волноваського (нині Маріупольського) р-ну зазнав мінно-вибухового поранення. Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. Мечникова. У березні 2020 на фасаді будівлі рідного Миролюбівського навчально-виховного комплексу відкрито меморіальну дошку. Від листопада 2021 патрульний катер (бортовий номер Р194) 30-го дивізіону надводних кораблів Військово-Морських сил Збройних сил України має назву «В’ячеслав Кубрак». У квітні 2024 вулицю Горького в с-щі Нововоронцовка перейменували на його честь.

Завантажити статтю