Сеник Роман Федорович
СЕНИК Роман Федорович (26. 07. 1968, с. Наконечне Друге Яворівського р-ну Львівської обл. — 25. 01. 2014, Київ, похований 27. 01. 2014 у рідному селі) — військовик, громадський діяч. Герой України (2014, посмертно). Навчався у школі в с. Наконечне Перше та технікумі. 1989 першим підняв синьо-жовтий стяг у Наконечному Другому. 1993 вступив на службу за контрактом у Збройні сили України, 1994 увійшов до складу контингенту миротворчих сил ООН в Югославії. Згодом мешкав у м. Турка (нині Самбірського р-ну Львівської обл.). З початку Революції гідності тричі їздив до Києва, належав до 29-ї Бойківської сотні самооборони Майдану. Напередодні 22 січня 2014 він придбав квиток, щоб повернутися додому. Вранці 22 січня, коли Майдан відбивав чергову атаку беркутівців, Роман Сеник був на передовій з блакитно-жовтим прапором в руці. Снайпер прострелив йому легеню та завдав важкого поранення у плече бронебійною кулею. 25 січня він помер у Київській міській клінічній лікарні № 17. Ім’я та портрет Романа Сеника викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. На його честь встановлено знак на алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Ходорів Жидачівського (нині Стрийського) р-ну та меморіальну дошку на вулиці Міцкевича у Турці, де він проживав. Його ім’ям названо рідну школу. Роману Сенику присвоєно звання почесного громадянина Яворівського р-ну.