Синельников Кирило Дмитрович

СИНЕ́ЛЬНИКОВ Кирило Дмитрович (16(29). 05. 1901, м. Павло­град, нині Дні­пропетровської обл. — 16. 10. 1966, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1937), професор (1937), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1951). Закінчив Кримський університет у Сімферополі (1923). Від­тоді працював в Азербайджанському університеті (Баку); 1924—30 — у Ленін­градському фізико-технічному ін­ституті (нині Санкт-Петербург). Від 1928 пере­бував на стажуван­ні у лабораторії Резерфорда (м. Кембридж, Велика Британія). 1930—42 очолював від­діл фізики ядра Харківського фізико-технічного ін­ституту, 1944—65 був директором цього Ін­ституту. Водночас за­ймався викладацькою діяльністю в Харківському механіко-машинобудівному ін­ституті, від 1935 — у Харківському університеті (очолював кафедри електрон­них та іон­них процесів, екс­периментальної фізики; сприяв від­кри­т­тю нових спеціальностей, на основі яких створено кафедри фізичної оптики та фізики плазми; ініціював організацію фізико-технічного факультету). Наукові дослідже­н­ня у галузях фізики ді­електриків, напів­провід­ників, фізики і техніки високих напруг, вакууму, ядерної фізики. Разом з А. Вальтером, О. Лейпунським, Г. Латишевим роз­щепив ядро атома літію. Разом з А. Вальтером побудував найбільший у Європі електро­статичний пришвидшувач, заклавши основи виробництва сучасних лінійних пришвидшувачів.  С. вперше в СРСР роз­робив дифузійні масляні помпи, за­пропонував викори­ста­н­ня глибокого вакууму для створе­н­ня нових матеріалів з високими фізико-хімічними характеристиками. На основі термо­ядерних дослідів створив пастку для утрима­н­ня плазми з простороперіодичним магнітним полем (пастка Синельникова). 1974 Президія АН УРСР започаткувала премію імені С. Імʼям вченого на­звано вулицю в Харкові.

Завантажити статтю