Кладочний Йосиф
КЛА́ДОЧНИЙ Йосиф (у чернецтві — Єфрем; 11. 01. 1906, Львів — 14. 09. 1994, там само) — церковний діяч УГКЦ. Закін. гімназію у м. Бучач (нині Терноп. обл.), Львів. духовну семінарію (обидві — 1928), істор. факультет Варшав. університету (1930). У 1932 вивчав християн. археологію в Римі, того ж року захистив доктор. дис. з богослов’я. 28 грудня 1930 митрополитом Андреєм Шептицьким висвяч. на священика, служив у кафедрал. соборі св. Юра у Львові. Від 1932 — капелан усіх тюрем у Польщі, від вересня 1934 — польс. концтабору Береза Картузька (нині м. Береза Брест. обл., Білорусь), а 1939 став його в’язнем. Гол. ред. часопису «Лицарство Пресвятої Богородиці» (1935–38). Виконував завдання митрополита Андрея Шептицького — нелегал. перетинав кордон із секрет. церк. док. для Папи Пія ХІІ. Під час 2-ї світової війни деякий час був парохом греко-катол. і римо-катол. парафій у Києві, служив капеланом у дивізії «Галичина», тісно співпрацював з ОУН. 1946 заарешт., за зв’язки з ОУН засудж. до 10 р. каторги. Покарання відбував у воркутин. і мордов. таборах (РФ). Після звільнення 1956 повернувся до Львова, де підпільно продовжував душпастир. працю. Від 1959 працював вантажником на швей. ф-ці. 1980 вступив до чину Студитів. Реабіліт. 1992.
Рекомендована література
- Шкраб’як П. Виноградник Господній: Історія життя о. д-ра Йосифа Кладочного. Л., 1995;
- Головин Б. Ісповідники віри — наші сучасники. Т., 2009.