Клабуков Аркадій Миколайович

КЛАБУ́КОВ Аркадій Микола­йович (псевд. — Аркаш Багай; 04(17). 03. 1904, с. Водзімоньє Вʼятської губ., нині Удмуртія, РФ — 24. 06. 1984, м. Іжевськ, Удмуртія) — удмуртський письмен­ник. Член СП СРСР (1932). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. університет (1930). Працював в Удмурт. книжк. видавництві; Удмурт. НДІ (1937–54): від 1945 — зав. сектору літ-ри і фольклору; відп. секр. ж. «Молот» (1954–58). Автор зб. оповідань «Тараканъёс» («Таргани», 1926), «Липет йылын» («На даху», 1928), поеми «Тютю Макси» («Маленький Максі», 1936), кн. віршів, загадок та лічилок «Тынад пичи эшеди» («Твій маленький друг», 1955), «Атас» («Пів­ник», 1963), «Мынам азбукае» («Моя абетка», 1972), поезій, оповідань та пʼєс для самодіял. сцени «Адями огназ őвőл» («Людина не самотня», 1974), повістей «Можай тыпы» («Можайський дуб», 1979) і «Палбам» («Значений», 1980). Провід­на тема творчості — трудове вихова­н­ня молоді. Спів­упорядник зб. удмурт. нар. казок (1940; 1954). Для шкіл уклав читанки й хрестоматії з удмурт. літ-ри. Пере­клав вірші «Хоча лежачого й не бʼють…» та «Сон» («На панщині пшеницю жала…»; спільно з Т. Шмаковим), поеми «Катерина» і «Кавказ», які уві­йшли до першого окремого ви­да­н­ня творів Т. Шевченка удмурт. мовою «Быръем прои­зведениос» («Ви­брані твори», Іжевськ, 1948). Пере­клад поезії «Хоча лежачого й не бʼють…» включено також до зб. Т. Шевченка «Кылбуръёс но поэмаос» («Вірші і поеми», Іжевськ, 1951). До 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка опублікував ст. «Великий Кобзарь» («Молот», 1961, № 2), наголосивши на важливій ролі творчості укр. поета у становлен­ні й роз­витку удмурт. та ін. літ-р народів колиш. СРСР. До 100-річчя від дня народж. І. Франка пере­клав оповіда­н­ня «Добрий заробок» та ін., написав ст. «Иван Яковлевич Франко» («Молот», 1956, № 8).

Завантажити статтю