Козак Євген Оксентійович
Визначення і загальна характеристика
КОЗА́К Євген Оксентійович (21. 12. 1857, с. Слобода-Банилів, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. — 05. 09. 1933, Чернівці) — палеограф, мовознавець. Після закінчення 1878 Чернів. гімназії навч. на філос. і теол. ф-тах Чернів. університету. 1886 продовжив славіст. студії у Віден. університеті, де одночасно працював у б-ці слов’ян. семінару. 1892 склав усні іспити із заг. славістики як осн. спеціальності та порівнял. мовознавства як другого фаху та захистив дис. на здобуття ступ. д-ра філософії «Чернівецький збірник 1359 року. Його оцінка в літературно-історичному, палеографічному, мовному і текстуально-порівняльному аспектах». 1893 висвяч. на священика, відтоді служив у церкві св. Сави у Відні. 1896 переведений до Буковин. єпархії, де до 1899 обіймав посаду духов. адміністратора у селах Веренчанка і Добринівці (обидва — нині Заставнів. р-ну Чернів. обл.). 1899–1923 — завідувач кафедри церковнослов’ян. мови, водночас 1907–08 — ректор, 1919–20 — завідувач кафедри славістики Чернів. університету. Наукові дослідження: слов’ян. письменство, палеографія. Вивчав епітафії 15–18 ст. на саркофагах, надмогил. плитах та хрестах, виявл. у Пд. Буковині.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Bibliographische Übersicht der biblisch-apokryphen Literatur bei den Slaven // Jahrbücher für protestantische Theologie. Braunschweig, 1892; Die Inschriften aus der Bukowina. Wien, 1903; Benennung der ortodox-orientalis Bukowiner Erzdiözese in Kirchen Kongresse 1921. Czernowitz, 1921.
Рекомендована література
Завантажити статтю
