Козак Іван

КОЗА́К Іван (08. 08. 1891, с. Гошів Ліського пов., нині Підкарп. воєводства, Польща — 27. 12. 1978, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадський і військовий діяч. Закін. Академ. гімназію у Львові (1910), юрид. освіту здобув у Празі. Працював адвокатом у Галичині. Під час 1-ї світової війни мобілізов. до австро-угор. армії, служив у польовій жандармерії. 1918 вступив до УГА, став організатор і комендантом держ. і польової жандармерії; згодом — комендант штабу 5-ї Херсон. дивізії Армії УНР. 1920 інтернов. у Чехо-Словаччині. 1923–26 — комендант табору для інтернов. вояків УГА в Йозефові. 1928 повернувся у Галичину. В 2-й пол. 1930-х рр. заарешт. польс. владою і на деякий час ув’язнений у таборі в м. Береза Картузька (нині м. Береза Брест. обл., Білорусь). Після 2-ї світової війни мешкав у Німеччині, 1949 переїхав до США. Співзасн. Об’єдн. колиш. вояків українців в Америці, заступник голови і голова Нью-Йорк. комітету побудови пам’ятника Т. Шевченку у Вашинґтоні. Автор статей на військ. теми та спогадів. Відзначений Заліз. Хрестом УНР і Хрестом С. Петлюри.

Завантажити статтю