Козак Микола

КОЗА́К Микола (псевд.: Вівчар, Смок, Степан Орач; 1914, с. Рахиня, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 08. 02. 1948, с. Пітушків Млинів. р-ну Рівнен. обл.) — військовий діяч ОУН. Майор Служби безпеки ОУН(б). Відзначений Золотим Хрестом заслуги УПА. Від 1934 — чл. ОУН, вів нац. пропаганду в гімназій. навч. закладах. 1937–39 за вироком польс. суду перебував у в’язниці. 1940–41 — повіт. провідник ОУН(б) на Лемківщині; 1941–42 — чл. похід. груп ОУН(б) на землях Сх. України, кер. окруж. проводу на Вінниччині; 1943–45 — референт Служби безпеки військ. округи та Крайового проводу ОУН(б) на Волині. Зробив знач. внесок у формування територ. органів Служби безпеки, запровадив єдину структуру референтур. Разом з тим виступав за ескалацію терору всередині ОУН(б), насаджував атмосферу шпигуноманії, в результаті чого відбувся організац. розкол мережі ОУН(б) на Волині та відокремилися альтернативні проводи «Одеса» й «Москва». 1945–48 — керівник мережі ОУН(б) на пн.-зх. укр. землях (Волинь і Полісся). Потрапив у засідку, покінчив життя самогубством.

Завантажити статтю