Козак Петро Іванович
КОЗА́К Петро Іванович (10. 04. 1910, с. Лошнів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 09. 12. 1984, с. Зимна Вода Пустомитів. р-ну Львів. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Навчався в школі у м. Теребовля. Служив у монастирі отців Редемптористів у с. Збоїська (нині у складі Львова), згодом перейшов до Львів. монастиря. 1931–37 студіював богослов’я у Бельгії. Після висвячення 1937 служив у Лошневі, від 1942 — у монастирі отців Редемптористів у Ковелі (нині Волин. обл.). 1945 — настоятель монастиря в Тернополі. Через відмову перейти в православ’я залишив церк. службу. Працював у Теребовлян. райвно і підпільно виконував священичі обов’язки. 1949 заарешт. і виселений до Томської обл. (РФ). Після звільнення 1960 продовжив підпіл. священичу роботу у Львові. 1983 митрополитом В. Стернюком таємно хіротоніз. на єпископа-помічника Львів. архієпархії. 1996 у рідному селі на його честь споруджено каплицю.