Крижанвіський Іван Іванович
КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Іван Іванович (24. 02(08. 03). 1867, Київ — 09. 12. 1924, Ленінград, нині С.-Петербург) — композитор, педагог, музично-громадський діяч. Навч. у Київ. муз. училищі (кл. скрипки О. Шевчика, теорії музики — Є. Риба), закін. мед. факультет Університету й Консерваторію (1900; кл. композиції М. Римського-Корсакова; обидва — С.-Петербург). Учасник Бєляєв. гуртка. Один з ініціаторів проведення вечорів сучас. музики в С.-Петербурзі. Давав приватні уроки М. Мясковському, С. Прокоф’єву. Викладав у Петрогр. (нині С.-Петербург) консерваторії й Інституті історії мистецтв. У композитор. творчості переважали інструм. й камерно-вокал. твори. Досліджував фізіол. засади муз. виконавства. Автор праці «Физиологические основы фортепианной техники» (Петроград, 1922). Серед творів — симф., камерно-інструм., концерти для скрипки з оркестром, фортепіанні п’єси, романси.
Рекомендована література
- Вейсберг Ю. Памяти И. И. Крыжановского // Современ. музыка. 1926. № 13–14;
- Яковлев В. И. И. Крыжановский // Там само.