КОЗЛО́В Петро Кузьмович (03(15). 10. 1863, м. Духовщина, нині Смолен. обл., РФ — 26. 09. 1935, м. Петергоф, нині Петродворець Ленінгр. обл., похов. у Ленін­граді, нині С.-Петербург) — гео­граф, мандрівник. Академік АН УСРР (1928). Почес. чл. Рос. (1910), Угор. (1911) геогр. т-в. Премія ім. П. Чихаєва Париз. АН (1913). Медаль ім. М. Пржевальського (1891), Велика золота медаль (1902) Рос. геогр. товариства. Закін. С.-Петербур. військ. училище (1887). Брав участь в екс­педиціях у Центр. Азію М. Пржевальського (1883–85), М. Пєвцова (1889–90) та В. Роборовського (1893–95). Очолював екс­педиції у Сх. Тибет, Монголію, Зх. Китай (1899–1901), у пустелю Гобі, де від­крито і досліджено давнє місто Хара-Хото, під час роз­копок якого зна­йдено унікал. бібліотеку (зберігається у С.-Петербурзі), а також 212 могильників гунів (1907–09), першу рад. екс­педицію у Центр. Монголію (1923–26). У 1886 по­зна­йомився з Ф. Фальц-Фейном і на його проха­н­ня організував від­лов і до­ставку у заповід­ник «Асканія-Нова» (нині Чаплин. р-ну Херсон. обл.) кількох екземплярів коня Пржевальського. 1913 уперше від­відав заповід­ник і від­тоді по­стійно по­стачав до нього екзот. тварин і рослин, а 1917–19 забезпечував його збереже­н­ня. 1918 звернувся до Укр. уряду з проха­н­ням під­порядкувати заповід­ник УАН та видати добровольцям зброю для його захисту. 1919 зуси­л­лями К. «Асканії-Новій» на­дано охорон. статус. У 1920-х рр. у числен. публікаціях звертав увагу на винище­н­ня асканій. тварин більшовиками. Від 1927 очолював каф. гео­графії АН УСРР. 1931–33 брав участь у під­готовці екс­педиції на Тянь-Шань. Зібрав зоол., ботан., етногр. колекції, наніс на карту Азії низку нових гір, хребтів та річок. Імʼям К. на­звано льодовик у горах Монгол. Алтаю, рід рослин Kozlovia Lipsky з родини Umbelliferae, низку нових видів, зокрема Caragana Kozlovii Kom.