Козловський Микола Феофанович
КОЗЛО́ВСЬКИЙ Микола Феофанович (1887 — 01. 05. 1939) — кінооператор. Професію опанував самотужки, працюючи у київ. фотоательє М. Уземського. Від 1907 знімав кінохроніку, зокрема «Повінь на Дніпрі в Києві 1907 року», «Скачки і перегони в Києві» (1907), «Велика людина», «Мальовничий Київ» (обидві — 1908), яку демонстрував у влас. кінотеатрі «Ілюзія»; 1907–08 — оператор бл. 10 докум. фільмів. Від 1908 — у С.-Петербурзі, цього року разом із О. Дранковим зняв першу рос. ігрову кінокартину «Понизова вольниця (Стенька Разін)» (реж. В. Ромашков). Заснував у Москві власну кінофірму «М. Козловський, С. Юр’єв і Ко», де виступив оператором стрічок «І ми як люди» (1915, реж. В. Дуров), «Покупці душі й тіла», «Бал Господній» (обидві — 1918), «Гріх та спокута» (1922; усі — реж. В. Туржанський). У 1920-х рр. працював на кіностудіях Ленінграда (нині С.-Петербург), Москви, Одеси. Зокрема на Одес. кінофабриці Всеукр. фотокіноупр. зняв фільм «Сумка дипкур’єра» (1927, реж. О. Довженко). 1928–30 працював на кінофабриці «Рад. Білорусь». Оператор фільмів: «Весілля Кречинського» (1908, реж. О. Дранков, у співавт.), «Гірське орля» (1913, реж. Л. Черні), «Нема щастя на землі (Наш злочин)», «Скорбота нескінченна», «Чудотворець» (усі — 1922, реж. О. Пантелеєв), «Панове Скотиніни» (реж. Г. Рошаль, у співавт.), «Під владою Адата» (реж. В. Касьянов; обидва — 1926), «Квартали передмістя» (реж. Г. Грічер-Черіковер), «Шашіль» (реж. К. Болотов; обидва — 1930). Знімав також мультиплікац. («Бунт зубів», реж. В. Островський; «Джентльмен і півень», реж. В. Баллюзек; обидві — 1928) і наук.-популярні стрічки. Для оператор. манери К. характерні виразність композиції, героїко-романт. атмосфера у зображенні подій, увага до актор. гри; багато стрічок присвяч. рев. тематиці. Знявся у ролі Інженера Лазарева в кінокартині «Зустрічний» (1932, реж. Ф. Ермлер, С. Юткевич). Автор спогадів «Смысл моей жизни» // «Из истории кино» (Москва, 1968, вып. 7).