КОКЕНА́Й Борис Якович (псевдонім — Мід­дор-Ель-Дур; 20. 12. 1892, за іншими даними — 28. 12. 1893, м. Феодосія, нині АР Крим — 24. 07. 1967, м. Ростов-на-Дону, РФ) — етно­граф, культурний діяч, караїмо­знавець. З походже­н­ня караїм. На­вчався у Феодосійській гімназії та учительському ін­ституті. Учителював у кримськотатарських школах. Під час голоду 1921–23 ви­їхав до Ростова-на-Дону. Працював теле­графістом. За­ймався самоосвітою, зокрема ви­вчив давньоєврейську, кримськотатарську, турецьку, арабську, французьку мови. Збирав фольклор (прислівʼя, приказки, легенди, пісні, загадки), предмети побуту й старожитності, рукописні твори караїмів. Уклав караїмсько-російський словник, вміщував публікації з історії та культури караїмів у журналі «Myśl Karaimska» (Вільнюс), «Karaj Awazy» (Луцьк), «Onarmach» (м. Паневежіс, Литва). 1942 під час німецької окупації Ростова-на-Дону разом із право­знавцем М. Демидом роз­ʼяснював пред­ставникам окупаційної влади особливості етнічного походже­н­ня і віро­сповіда­н­ня караїмів (для цього пере­клав німецькою мовою уривки власної праці «Крымские караимы»), що допомогло їм уникнути фізичного знище­н­ня. Матеріали, зі­брані К., зберігаються у бібліотеці Вільнюського університету й Ін­ституті східних рукописів РАН (Санкт-Петербург).