Коковцов Павло Костянтинович

Визначення і загальна характеристика

КОКО́ВЦОВ Павло Костянтинович (Коковцов Павел Константинович; 19. 06(01. 07). 1861, м. Павловськ, нині Ленінгр. обл. — 01. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський семітолог, гебраїст. Акад. С.-Петербур. АН (1909). Закін. С.-Петербур. університет (1884), де був залишений для підготовки до професор. звання. 1893 захистив магістер. дис. «“Книга сравнения еврейского языка с арабским” Абу Ибрагима (Исаака) Ибн Баруна, испанского еврея конца ХІ и начала ХІІ века», яку видав як 1-й том серії «К истории средневековой еврейской филологии и еврейско-арабской литературы» (С.-Петербург, 1893); 2-й том — «Новые материалы для характеристики Иехуды Хайюджа, Самуила Нагида и некоторых других представителей еврейской филологической науки в Х, ХІ и ХІІ веке» (Петроград, 1916). Від 1894 працював у Ленінгр. університеті: від 1900 — професор кафедри євр., сирій. і халдей. словесності; водночас — завідувач відділу євр. книг Публіч. б-ки; від 1930 — науковий співробітник Інституту сходознавства РАН (Ленінград). Єдиний серед рос. семітологів знав усі семіт. мови та системи письма. Досліджував семіт. мови та писемні пам’ятки, історію євреїв і хозарів (монографія «Еврейско-хазарская переписка в Х веке», Ленинград, 1932). Дослідив і опублікував торг. договір Пальміри, арамей. написи із Ніраба (9 ст. до н. е.). 1913 як експерт у Бейліса Справі довів безпідставність звинувачення євреїв.

Завантажити статтю