Кокорудз Ілля Федорович

Визначення і загальна характеристика

КОКОРУ́ДЗ Ілля Федорович (крипт.: Н. К., І., І. К., Іл. К., К-к-р-з; 31. 07. 1857, м. Яворів, нині Львів. обл. — 02. 06. 1933, Львів) — педагог, громадський діяч, меценат. Дійсний член НТШ (1899). Закін. Укр. академ. гімназію (Львів, 1879), Львів. університет (1885). Викладав у нім. гімназії у м. Броди (нині Львів. обл.), співзасн. товариства «Шкіл. поміч» та Товариства вчителів вищих шкіл; від 1890 — на пед. роботі у Станіславі (нині Івано-Франківськ), брав участь у діяльності місц. т-в (зокрема сприяв комплектуванню б-к у читальнях філії товариства «Просвіта»), провадив просвітн. діяльність у сільс. читальнях. 1895 переїхав до Львова. Чл.-засн. і дир. «Банку зв’язкового» (1895–96), що фінансував культ.-осв. заходи. 1909–27 — проф., 1911–27 — директор Укр. академ. гімназії. Голова товариства «Рідна школа» (1927–33), якому передав значну частину свого майна, а також Руського пед. товариства. Співпрацював у часописах «Правда», «Діло», «Зоря», «Записки Наукового товариства імені Тараса Шевченка». Заснував Фундацію Іллі й Іванни Кокорудз для виплати стипендії здіб. учням і вид. укр. шкіл. книг, на їхні кошти збудовано приміщення дівочої укр. приват. гуманітар. гімназії (присвоєно їхнє ім’я). Їхнім ім’ям також названо вулицю у Львові. Разом із дружиною К. організував у с. Дора (нині у складі м. Яремче Івано-Фр. обл.) 3-річну фахову школу кравецтва, шевства та кушнірства, а також побудував церкву в гуцул. стилі. Заст. голови філол. секції, голова комісії з класич. філології НТШ. Автор публікацій з педагогіки, культури, історії укр. літ-ри.

Завантажити статтю