Кокшенов Михайло Михайлович
КОКШЕ́НОВ Михайло Михайлович (Кокшенов Михаил Михайлович; 16. 09. 1936, Москва — 04. 06. 2020, там само) — російський актор, кінорежисер, сценарист. Нар. арт. РФ (2002). Орден Дружби РФ (2007). Закін. Вище театр. училище ім. Б. Щукіна (Москва, 1963). Відтоді працював актором у театрі ім. В. Маяковського; 1966–74 — театрі мініатюр; від 1974 — у Держ. театрі кіноактора (усі — Москва). У кіно від 1964. Виступав переважно в комічних амплуа, його герої — прості, наївні люди. Акторській манері К. притаманні щирість і безпосередність. Від 1990-х рр. грав у власних стрічках.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- у кіно — Міша Костирев («Голова», 1964, реж. О. Салтиков), Зотик («У вогні броду нема», 1967, реж. Г. Панфілов), Микола Іпатов («Господар тайги», 1969, реж. В. Назаров), Федір Муратов («Даурія», 1972, реж. В. Трегубович), Льова («Алмази для Марії», реж. О. Бондарев, В. Чеботарьов), Микитка («Зірка принадливого щастя», реж. В. Мотиль; обидві — 1975), Матвій («Особистої безпеки не гарантую», 1980, реж. А. Вехотко), Курикін («Олександр Маленький», реж. В. Фокін), Степан («Спортлото-82»; обидві — 1982), Амбал («Приватний детектив, або Операція “Кооперація”», 1989), Кравчук («На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі», 1992; реж. усіх Л. Гайдай), Сашко Ходас («Білі роси», 1983, реж. І. Добролюбов), Льоша Пряхін («Найчарівніша і найпривабливіша», 1985, реж. Ґ. Бежанов), Валерій («Аферисти», 1990, реж. В. Шиловський), Юра Горлишкін («Мавпа, яка говорить», 1991, реж. Г. Овчаренко), Михайло («День Святого Валентина», 2000, реж. А. Ейрамджан), Жора («Посмішка Меломети», 2002), Іван («Ювілей прокурора», 2003; обидві — автор сценарію), Микола («Життя шкереберть», 2004, співавтор сценарію; реж. усіх); в укр. стрічках — Устюжанін («Дума про Ковпака», 1973–76, реж. Т. Левчук), Пашин («Вулицями комод водили», новела «Вівчарка Барсик», 1978, реж. М. Генін, М. Ковальский), Савко Гергало («Дачна поїздка сержанта Цибулі», 1980, реж. М. Літус, В. Шунько), Борис Абрамович Годунов («Світла особистість», 1989, реж. О. Павловський).
Завантажити статтю
Людина 
