ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Крижановські

КРИЖАНО́ВСЬКІ – подружжя колекціонерів та лікарів. Батьки В. Крижановсь­ко­го.

Троадій Річардович (29. 07. 1897, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 19. 02. 1951, Київ). Закін. мед. факультет Київ. університету (1921). Відтоді працював у Києві: терапевт, асист. під керівництвом М. Стра­жеска; 1930–32 – терапевт-кон­сультант окруж. поліклініки у м. Біла Церква Київ. обл.; зав. поліклін. відділ. Укр. інституту клін. медицини; водночас 1932–51 (з перервою) – у Центр. клініці Пд.-Зх. залізниці: консультант, від 1943 – нач. Написав кілька наук. дослідж. із кардіології (зо­­крема спільно з М. Стражеском – розділ «Болезни сердца и сосудов» у «Справочнику для врача и студентов», Х., 1925, № 9). На 1-му з’їзді терапевтів УСРР у Харкові 1926 виголосив доповідь «О бескровном методе определения давления в аорте».

Цецілія Гнатівна (31. 03(12. 04). 1898, м. Рибінськ, Росія – 16. 02. 1988, Київ). Закін. гімназію у м. Вітебськ (нині Білорусь, 1914). Під час 1-ї світової війни – сестра милосердя у шпиталі. Від 1917 – у Києві, де закін. мед. факультет Університету з кваліфікацією лікаря-невропатолога (1922). У 1920–30-і рр. допомагали безпритул. дітям, голодуючим. Використовуючи старі бланки та печатку зруйнов. у 1930-і рр. церкви Миколи Доброго у Києві, видавали людям документи, що могли вряту­вати їх від розстрілу у Бабиному Яру чи примус. вивезення до Німеччини. Цікавилися музикою, театром і літ-рою. У 1920–40-і рр. збирали рідкісні книги, живописні та графічні роботи (напр., «Садиба. Інтер’єр із відкритим вікном» С. Жуковського, «Весна» М. Нестерова, ескіз декорації «Будинок городничого» Б. Кустодієва до комедії «Гаряче серце» М. Островського), скульп­ту­ри, твори декор.-ужитк. мистецтва, меблі. 1958 у Київ. музеї рос. мистецтва демонстрували частину колекції К. У Музей історії міста Києва на поч. 1980-х рр. передано килим і слуц. пояс, шовк. вишиту накидку (усі – 18 ст.), ампір. стілець із карел. берези із бронз. накладками (19 ст.), стільчик із червоного дерева для ніг із бронз. фігурками, продано зразки фаянсу і порцеляни провід. заводів Росії та України, дзеркало з маєтку Давидових (усі – 1-а пол. 19 ст.), ікону на фарфорі «Євангеліст Іоанн» (із цар. воріт церкви Мік­­лашевських, серед. 19 ст.). Музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків (Київ) із ко­лекції К. придбано понад 20 зх.-європ. мініатюр 17–18 ст. Експонати із зібрання К. зберігаються також в Алупкин. палацо­во-парк. музеї-запо­­віднику (АР Крим), НХМ (Київ), Горлів. ХМ (Донец. обл.), Ермітажі (С.-Петер­бург), Держ. музеї О. Пушкіна, Музеї-панорамі «Бородін. битва» (обидва – Москва). На могилі 1952 встановле­­но стелу з барельєфом (скульп­­тор М. Морозов).

Літ.: Бабаева Э. А. Наши кол­­лек­­ционеры. Поиски и находки. К., 2000; Величко В. В доме на Покровской // Антиквар. 2010. № 1–2.

К. І. Ладиженська

Рекомендована література

  1. Бабаева Э. А. Наши кол­­лек­­ционеры. Поиски и находки. К., 2000;Google Scholar
  2. Величко В. В доме на Покровской // Антиквар. 2010. № 1–2.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Крижановські / К. І. Ладиженська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-814

Том ЕСУ:

15-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2014

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

814

Кількість переглядів цього року:

7

Схожі статті

Березенко
Людина  |  Том 8 | 2008
В. В. Руденко
Кизимов
Людина  |  Том 12 | 2012
Л. Н. Гринюк
Веретенников
Людина  |  Том 4 | 2024
Г. Г. Шевченко

Нагору