Крижановські

Визначення і загальна характеристика

КРИЖАНО́ВСЬКІ — по­друж­жя колекціонерів та лікарів. Батьки В. Крижановсь­ко­го.

Троадій Річардович (29. 07. 1897, м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 19. 02. 1951, Київ). Закін. мед. факультет Київ. університету (1921). Від­тоді працював у Києві: терапевт, асист. під керівництвом М. Стра­жеска; 1930–32 — терапевт-кон­сультант окруж. поліклініки у м. Біла Церква Київ. обл.; зав. поліклін. від­діл. Укр. ін­ституту клін. медицини; водночас 1932–51 (з пере­рвою) — у Центр. клініці Пд.-Зх. залізниці: консультант, від 1943 — нач. Написав кілька наук. дослідж. із кардіології (зо­­крема спільно з М. Стражеском — роз­діл «Болезни сердца и сосудов» у «Справочнику для врача и студентов», Х., 1925, № 9). На 1-му зʼ­їзді терапевтів УСРР у Харкові 1926 виголосив доповідь «О бескровном методе определения давления в аорте».

Цецілія Гнатівна (31. 03(12. 04). 1898, м. Рибінськ, Росія — 16. 02. 1988, Київ). Закін. гімназію у м. Вітебськ (нині Білорусь, 1914). Під час 1-ї світової війни — сестра милосердя у шпиталі. Від 1917 — у Києві, де закін. мед. факультет Університету з кваліфікацією лікаря-невропатолога (1922). У 1920–30-і рр. допомагали без­притул. дітям, голодуючим. Використовуючи старі бланки та печатку зруйнов. у 1930-і рр. церкви Миколи Доброго у Києві, видавали людям документи, що могли вряту­вати їх від роз­стрілу у Бабиному Яру чи примус. вивезе­н­ня до Німеч­чини. Цікавилися музикою, театром і літ-рою. У 1920–40-і рр. збирали рідкісні книги, живописні та графічні роботи (напр., «Садиба. Інтерʼєр із від­критим вікном» С. Жуковського, «Весна» М. Нестерова, ескіз декорації «Будинок городничого» Б. Кустодієва до комедії «Гаряче серце» М. Островського), скульп­ту­ри, твори декор.-ужитк. мистецтва, меблі. 1958 у Київ. музеї рос. мистецтва демонстрували частину колекції К. У Музей історії міста Києва на поч. 1980-х рр. пере­дано килим і слуц. пояс, шовк. вишиту накидку (усі — 18 ст.), ампір. стілець із карел. берези із бронз. накладками (19 ст.), стільчик із червоного дерева для ніг із бронз. фігурками, про­дано зразки фаянсу і порцеляни провід. заводів Росії та України, дзеркало з маєтку Давидових (усі — 1-а пол. 19 ст.), ікону на фарфорі «Євангеліст Іоанн» (із цар. воріт церкви Мік­­лашевських, серед. 19 ст.). Музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків (Київ) із ко­лекції К. при­дбано понад 20 зх.-європ. мініатюр 17–18 ст. Екс­понати із зі­бра­н­ня К. зберігаються також в Алупкин. палацо­во-парк. музеї-запо­­віднику (АР Крим), НХМ (Київ), Горлів. ХМ (Донец. обл.), Ермітажі (С.-Петер­бург), Держ. музеї О. Пушкіна, Музеї-панорамі «Бородін. битва» (обидва — Москва). На могилі 1952 встановле­­но стелу з барельєфом (скульп­­тор М. Морозов).

Літ.: Бабаева Э. А. Наши кол­­лек­­ционеры. Поиски и находки. К., 2000; Величко В. В доме на Покровской // Антиквар. 2010. № 1–2.

К. І. Ладиженська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю