Козельський Борис Володимирович
КОЗЕ́ЛЬСЬКИЙ Борис Володимирович (справж. — Голованєвський Бернард Вульфович; 05, за ін. даними — 07. 05. 1902, м. Проскурів, нині Хмельницький — 02. 01. 1936, Київ) — один із керівників радянських органів державної безпеки. Майор держ. безпеки (1935). Закін. Київ. комерц. училище. Від 1919 — у Червоній армії: від 1920 — інструктор політ. відділів 58-ї стрілец. дивізії, 12-ї армії, Дніпров. військ. флотилії, співроб. політ. упр. мор. сил Чорного моря та Укр. військ. округу. 1920 вступив у більшов. партію, 1921 за звинуваченням у пасивності виключений, 1931 поновлений. Від 1921 — в органах ЧК: уповноважений відділ. по боротьбі з бандитизмом на Правобереж. Україні; від 1924 — пом. уповноваженого контррозвідув. відділу Київ. губерн. відділ. ГПУ УСРР. Брав участь у відбитті 2-го Зимового походу Армії УНР, ліквідації повстан. загонів. Від 1925 — уповноважений по укр. антирад. партіях та інтелігенції, від 1932 — заступник нач., від 1934 — нач. секретно-політ. відділ. Упр. держ. безпеки НКВС УСРР. Безпосередньо причетний до фабрикації справ «Весна», «Української мужицької партії», «Гетьманської організації полковника Кобзи», «Спілки визволення України», «Українського національного центру», «Української військової організації» та ін. Автор низки брошур про боротьбу з контрреволюцією в УСРР. Покінчив життя самогубством. На поч. 1937 посмертно звинувачений у зв’язках із троцькістами.
Рекомендована література
- Шаповал Ю. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997
- Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. К., 2002
- Абрамов В. Евреи в КГБ. Палачи и жертвы. Москва, 2005
- Шаповал Ю., Золотарьов В. Євреї в керівництві органів ДПУ–НКВС–УСРР–УРСР у 1920–1930-х рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2010. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
