Козимиренко Міха
КОЗИМИ́РЕНКО Міха (Михайло Григорович; 06. 02. 1938, Чернігів — 19. 07. 2005, м. Коростень Житомирської обл.) — циганський поет, перекладач, композитор. Член НСПУ (1999). Міжнародна літературна премія імені І. Франка (2003). Закінчив Дніпропетровське музичне училище (1959) і Ніжинський педагогічний інститут (Чернігівська обл., 1989). Від 1975 — завідувач класу народних інструментів Коростенської музичної школи. К. — самодіяльний композитор, автор музики на вірші сучасних українських поетів та власні. Брав активну участь у культурному житті Житомирщини, порушував у пресі і на радіо проблеми освіти й культурного відродження ромів. Зустрічі та спілкування з циганськими поетами Л. Манушем і М. Саткевичем у жовтні 1989 на вечорі циганської поезії, що відбувся в Києві з ініціативи СПУ та Товариства української мови імені Т. Шевченка, надихнули К. на літературну працю. Відтоді він написав кілька десятків творів ромською мовою, частину з них надруковано у періодичних виданнях України, у циганському часописі «Rom p-o drom» (Польща) як в оригіналі, так і в українських перекладах. К. інтерпретував ромською мовою Гімн України, вибрані вірші Т. Шевченка («Думы мирэ…», К., 1996), поему О. Пушкіна «Цыгане» (1999), а також окремі твори С. Руданського, І. Франка, Лесі Українки, С. Воробкевича, Є. Гребінки, В. Сосюри, А. Малишка, П. Перебийноса, М. Луківа, Г. Чубач, М. Сингаївського, С. Келара та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Тепло душі. Коростень, 1998; Кала ту баро авеса, «со» те «кай» — саро джипеса. Коростень, 2000; Я — ром. Коростень, 2002; Щастя і вам усміхнеться, цигани. Коростень, 2003; Коли виростеш ти, сину… Коростень, 2003; Циганська кров: Поема і балади. К., 2005.