Кудрицька Антоніна Миколаївна
КУДРИ́ЦЬКА Антоніна Миколаївна (псевд. і крипт.: А. Катранова, Г. Байдаченко, Пірникоза, Ганнуська Пірникова, Дід Супрун, А. К.; 15(27). 06. 1885, с. Петрашівка Сквир. пов. Київ. губ., нині Гайворон Володар. р-ну Київ. обл. — 08. 07. 1971, с. Будище Звенигород. р-ну Черкас. обл.) — прозаїк, фольклорист. Член «Плугу» (1926). Навч. в Одесі на жін. єпарх. курсах (до 1903), закін. Вищі жін. курси у Києві (1907). Учителювала, працювала бібліотекаркою в с. Овечаче (нині Дружне Калинів. р-ну Вінн. обл.); від 1925 — у м. Умань (нині Черкас. обл.): у г. «Робітничо-селянська правда», б-ці краєзнав. музею. Друкувалася від 1911. Уміщувала новели, оповідання у часописах «Рада», «Українська хата», «Шлях», «Плужанин». У зб. оповідань та нарисів «Дочка молотобойця» (Х., 1930) висвітлила події 1917–20 та колективізацію в Україні. Зб. «Жертва» не вийшла у зв’язку з поч. 2-ї світової війни. Записувала фольклорні твори, зокрема пісні з мелодіями, колядки (опубл. К. Стеценком у зб. «Колядки і щедрівки», К., 1909), родинно-побут. пісні (у ж. «Сяйво», 1914). Від 1922 надсилала фольклорист. і етногр. матеріал до ІМФЕ АН УРСР (Київ), кращі зразки якого увійшли до багатотом. серії «Українська народна творчість». Зафіксувала 580 пісень, 100 творів нар. прози, бл. 700 прислів’їв, приказок і загадок, низку замовлянь, обрядів. Архів К. зберігається в ІМФЕ НАНУ (Київ).
Рекомендована література
- Рубай Г. Шість десятиліть з блокнотом фольклориста // НТЕ. 1970. № 6;
- Кириченко Ф. Її привітала велика письменниця // ЛУ. 1976, 20 жовт.
Завантажити статтю
Людина 
