Коваленко Володимир Євгенович
КОВАЛЕ́НКО Володимир Євгенович (11. 01. 1948, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. — 20. 01. 2005, Москва) — журналіст. Навч. у Херсон. пед. інституті, закін. ВДІК (Москва, 1978). Журналіст. діяльність розпочав у шкіл. роки як фотокор. у газетах Кривого Рогу. 1971 переїхав до Москви. Працював на різних роботах; від 1978 — на Центр. кіностудії дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького та у системі Держкіно РРФСР; згодом — заступник шеф-ред. відділу комерц. публікацій г. «Комсомольская правда». Спочатку публікував статті у галузях кіно- й театрознавства, від 1991 — у галузях політології й історії, часто вдаючись до жанру політ. памфлету, за що неодноразово зазнавав критики з боку неоімпер. і прокомуніст. сил. Друкувався в період. вид. України та РФ. У 1990-х — на поч. 2000-х рр. співпрацював з укр. вид. у Москві («Український кур’єр», «Український вибір», «Український огляд»). Співавтор публіцист. зб. «Хроника раскаленного утюга», автор роману-памфлету «Последняя тайна СССР. Роман-документ. Рукопись неизвестного автора, найденная и опубликованная Владимиром Евгеньевичем Коваленко» (не виданий). Відомий також як колекціонер і реставратор грамплатівок з укр. вокал. творами (колекція нараховує кілька тисяч одиниць). 2004 відкрив у Інтернеті сайт «Українська пісня», де представлено ретро-записи пісень у виконанні О. Петрусенко, І. Козловського, І. Паторжинського та ін. Здійснив цикл радіопередач про укр. муз. культуру в автор. програмі «Музична археологія» (Москва, 2004).
Рекомендована література
- Боргард О. Азіатчина у власному соку. Полемічні нотатки на тему історії, явлені статтею В. Коваленка «Не тратьте, куме, сили» (Україна, Ч. 3, 6, 7 ц. р.) // Україна. 1993. № 18;
- Аннинский Л. Что построим на песочке? // Дружба народов. 1995. № 8;
- Криворотько А. За «отечество» — п’ята колона // ЛУ. 1996, 25 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
