Коваленко Марія Володимирівна
КОВАЛЕ́НКО Марія Володимирівна (1888, с. Аджамка, нині Кіровоградського р-ну Кіровоградської обл. — 01. 01. 1950, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — співачка (сопрано), педагог. Заслужений артист Республіки (1924). Навчалася в Одеському єпархіальному училищі (співала у церковному хорі при ньому), закінчила Санкт-Петербурзьку консерваторію (1906; клас К. Ферні-Джіральдоні, С. Цехановської). Брала уроки співу у свого дядька Ф. Левицького. На оперній сцені дебютувала 1903. У 1906–08– солістка Київської опери, 1908–29 — Ленінградського театру опери та балету. Виступала також на сценах Михайлівського театру в Ленінграді та Великого театру в Москві. Володіла рідкісною за красою голосом теплого тембру, чудовою вокальною школою і драматичним талантом. У концертному репертуарі — твори російських та зарубіжних композиторів. К. широко пропагувала українську музику, зокрема твори М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського та народні пісні; була членом Українського музично-драматичного товариства, постійним учасником шевченківських концертів, які влаштовувала українська громада у Петрограді (нині Санкт-Петербург). 1912 здійснила велике концертне турне з диригентом С. Кусевицьким містами Поволжя (Росія). 1913 гастролювала у Києві, 1924 — за кордоном. 1929–34 — солістка Ленінградської філармонії; 1934–41 — педагог-репетитор Ленінградського театру опери та балету, 1944–46 — Великого театру в Москві. Авторка низки методичних праць з питань вокального мистецтва. Талант К. високо цінували Б. Асафʼєв, О. Глазунов, М. Малько, Є. Мравинський, А. Нежданова, Ф. Шаляпін та ін. Здійснила низку записів (зокрема «Ой одна я, одна», «Коли розлучаються двоє» М. Лисенка, «Ой казала ж мені мати» С. Гулака-Артемовського, українська народна пісня «Дощик») на грамплатівки.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Антоніда, Людмила («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Панночка, Царівна Лебідь, Снігуронька, Волхова, Шемаханська цариця («Майська ніч», «Казка про царя Салтана», «Снігуронька», «Садко», «Золотий півник» М. Римського-Корсакова), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Емма («Хованщина» М. Мусоргського), Джульєтта, Марґарита («Ромео і Джульєтта», «Фауст» Ш. Ґуно), Евридика («Орфей та Евридика» К. Ґлюка), Джільда («Ріґолетто» Дж. Верді), Урбан («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Антонія («Казки Гоффманна» Ж. Оффенбаха).
