Коваленко Микола Васильович
КОВАЛЕ́НКО Микола Васильович (псевд.: Микола К., Селянин К., Селянин, К-о; 10. 01. 1887, с. Пальчик, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. — 09. 04. 1956, с. Соснівка Іванків. р-ну Київ. обл.) — поет. Склав екстерном екзамен на учителя. Учителював. Друкувався від 1906 у г. «Громадська думка», ж. «Рідний край». Осн. мотиви зб. «Під хрестом життя» (1910) — зневіра і розгубленість. Уболіванням за долю рідного народу та вірою у його воскресіння пройнята зб. «Огненна сльоза» (1917). У зб. «В кривавім тумані» (1918) відзначив, що громадян. війна — величезна трагедія народу, насамперед селян. У віршах, опубл. після 1917 у періодиці, відтворив нову соц. дійсність. Зазнавши вульгарно-соціол. критики, відійшов від літ-ри. 1923–28 — у Житомирі: слухач мед. інституту, ред. г. «Сільські віхи». Літ. працівник радіокомітету у Харкові. Написав роман «Червоні зигзаги», поему «Степ», бл. 200 загадок.
Рекомендована література
- Лаврінович К. Занедбані й забуті // Мистецтво. 1919. № 2;
- Півторадні В. Українська література перших років революції (1917–1923 рр.). К., 1968.