Кудря Данило Євменович

КУ́ДРЯ Данило Євменович (27. 11(09. 12). 1885, х. Березівський Полтав. пов., нині с. Бе­резівка Полтав. р-ну Полтав. обл. — після 1961) — політичний, військовий і ко­оперативний діяч. Закін. Казан. піхотне училище (Ро­сія, 1908), навч. у Київ. політех. ін­ституті (1910–14). Учасник рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн. У жовтні 1917 Ген. секретаріатом УЦР при­знач. комісаром, на­прикінці того ж року — командувачем Пд.-Зх. фронту. 1918 при­­єд­нався до УПСР (боротьбистів), яка від серпня 1919 називалась Упр. КП (боротьбистів). На поч. 1919 нелегально при­їхав до Він­ниці, де намагався схилити го­лову Директорії УНР В. Вин­ниченка до пере­говорів із РНК РФ. Був нач. військ.-госп. упр. Київ. військ. округу, заст. наркома про­довольства УСРР. У травні 1919 на засі­дан­ні колегії Нарком­проду УСРР ви­ступив проти більшов. продовол. диктатури (продрозкладки та її інструментів — комбідів і продкомітетів) та за від­міну згубних для селян-виробників твердих цін на збіж­жя й ін. продовольство. Кер. антиденікін. боротьбист. під­пі­л­ля в Одесі, один із кер. Харків. губерн. комітету Укр. КП (боротьбистів). У березні 1920 разом із частиною чл. КП (боротьбистів) пере­йшов до КП(б)У. Восени 1920 очолював про­довол. від­діл Галиц. ревкому, входив до президії Вукооп­спілки. Від­тоді — на керів. посадах у кооп., госп. і фінанс. організаціях УСРР, зокрема від 1922 — за­ступник голови правлі­н­ня «Українбанку», згодом — директор Всеукр. контори сільгоспбанку СРСР. 1921 у Відні вів пере­говори з М. Грушевським, А. Крушельницьким, В. Ма­зурен­ком щодо ви­да­н­ня та закупівлі книг для УСРР. Ініціатор створе­н­ня і фактич. кер. па­йового товариства «Укр­робсельтеатр», засн. із метою на­да­н­ня фінанс. допомоги діячам укр. театр. мистецтва. Брав активну особисту участь в укра­їнізації опер. театрів, залучен­ні до роботи в них найкращих у СРСР виконавців. 12 грудня 1934 заарешт., 28 березня 1935 за зви­нуваче­н­нями у приналежності до керівництва Контр­рев. під­піл. боротьбист. організації та шкідництві в галузі фінансува­н­ня с. господарства засудж. до 7-ми р. увʼязне­н­ня. У червні 1935, після пере­гляду справи за по­даною ним апеляцією, засудж. до роз­стрілу, замі­неного на 10 р. таборів. Покаран­ня від­бував у Хабаров. краї (РФ). 1947 звільнений, жив і працював у Курс. й Астрахан. обл. РФ. 12 травня 1950 заарешт. вдруге, 19 серпня того ж року за звинуваче­н­ням у приналежності до есерів і націоналіст. організації засланий до Казах­стану. 1956 вироки в обох справах скасовано. Проживав на ст. Пере­дєлкіно у Під­московʼї, листувався з деякими укр. письмен­никами та діячами культури. Подальша доля не­ві­дома.

Завантажити статтю