Климов Михайло Георгійович (Єгорович)

КЛИ́МОВ Михайло Георгійович (Єгорович) (Климов Михаил Георгиевич (Егорович); 09(21). 10. 1881, с. Завидово, нині Твер. обл., РФ — 20. 02. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський хоровий диригент, педагог. Професор (1916). Закін. Моск. синодал. училище (1900), С.-Петербур. консерваторію (1908; кл. теорії композиції М. Римського-Корсакова, диригування — М. Черепніна). Від 1902 працював у Придвор. капелі (згодом Ленінгр. капела ім. М. Глінки): учитель співу, від 1913 — старший викладач школи при ній, 1917–35 — гол. диригент, від 1919 — зав., 1922–30 — директор Водночас від 1908 — керівник хор. класу Консерваторії. У репертуарі капели, крім творів рос. та світ. класики, рад. композиторів і нар. пісень, важливе місце займала хор. творчість сучас. зх.-європ. композиторів: «Цар Едіп» і «Весіллячко» І. Стравинського, «Цар Давид» і «Антігона» А. Онеґґера, твори П. Гіндеміта, А. Шенберґа, Б. Бартока. Серед концерт. програм — «Пісні України» (присвяч. пам’яті Т. Шевченка, 1925), «Пісні Великоросії та України» (1927), у яких звучали твори М. Лисенка, О. Кошиця, М. Леонтовича, Я. Степового, П. Козицького, М. Вериківського та ін., обробки укр. нар. пісень рос. композиторів. Укр. пісні звучали і під час тріумф. гастролей капели містами Латвії, Німеччини, Швейцарії та Італії (1928). К. — автор перекладень для хору низки творів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Р. Шуманна, П. Чайковського, М. Мусоргського та ін. Володів тонким муз. слухом, винятк. пам’яттю, відчуттям стилю. Автор підручника із сольфеджіо (1929; 1939).

Рекомендована література

1. Гусин И. Академическая капелла имени М. И. Глинки (1917–1957) // Гос. капелла им. М. И. Глинки. 1957;
   Google Scholar Internet
2. Музалевский В. Михаил Георгиевич Климов: Очерк жизни и творчества. 1960 (обидві — Ленінград).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю