Климчак Богдан Степанович

КЛИМЧА́К Бог­дан Степанович (22. 07. 1937, с. Себечів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 21. 06. 2018, Львів) — учасник національно-визвольного руху. 1949 після арешту старшого брата (чл. ОУН) разом із родиною висланий на спец. поселе­н­ня у Хабаров. край (РФ). Закін. Мага­дан. гірн.-геол. технікум (РФ, 1957). 17 червня 1957 заарешт., 10 вересня того ж року за звинуваче­н­ням у антирад. агітації засудж. до 5-ти р. таборів. Покара­н­ня від­бував у Іркут. (РФ) і Мага­дан. обл. 1962 звільнений, повернувся на Тернопільщину. У пошуках засобів до існува­н­ня часто змінював місця праці, пере­бував під на­глядом КДБ. 1958 роз­почав літ. творчість, написавши новелу «24 години з життя політвʼязня». У новелі «Оаза» (1976) виклав ідею створе­н­ня символіч. пантеону України «Оаза-гора». Після тривалої під­готовки 21 вересня 1978 побл. ст. Душак (Турк­мені­стан) пере­йшов рад.-іран. кордон з метою звернутися у посольство Великої Британії із проха­н­ням про політ. притулок. Однак від­повід­но до між­держ. угоди 1 жовтня 1978 пере­даний іран. владою пред­ставникам СРСР. 18 червня 1979 за звинуваче­н­нями в антирад. агітації і пропаганді та зраді батьківщини засудж. до 15-ти р. таборів суворого режиму і 5-ти р. засла­н­ня. З поч. до­строк. звільне­н­ня політвʼязнів (1987) від­мовився під­писувати клопота­н­ня, що могло б слугувати під­ставою для помилува­н­ня. По­становою пленуму Верхов. Суду УРСР від 12 жовтня 1990 засудже­н­ня К. за політ. ста­т­тями ви­знано без­під­ставним, а його дії пере­кваліфіковано у незакон. пере­хід кордону без антирад. мети, за який перед­бачено покара­н­ня у ви­гляді 3-х р. по­збавле­н­ня волі. Звільнений 11 листопада 1990 остан­нім з укр. політвʼязнів. Ви­йшовши на волю, демонстративно від­мовився від рад. паспорта. Від 1992 мешкав у Львові, де видав кн. «Оаза-гора» (1994; 2001; 2007) і зб. «Оновлений Декалог поневоленого Українця» (1999).

Ю. Д. Зайцев

Завантажити статтю