Климчак Богдан Степанович
КЛИМЧА́К Богдан Степанович (22. 07. 1937, с. Себечів, нині Сокальського р-ну Львівської обл. — 21. 06. 2018, Львів) — учасник національно-визвольного руху. 1949 після арешту старшого брата (член ОУН) разом із родиною висланий на спеціальне поселення у Хабаровський край (РФ). Закінчив Магаданський гірничо-геологічний технікум (РФ, 1957). 17 червня 1957 заарештований, 10 вересня того ж року за звинуваченням у антирадянській агітації засуджений до 5-ти років таборів. Покарання відбував у Іркутської (РФ) і Магаданської обл. 1962 звільнений, повернувся на Тернопільщину. У пошуках засобів до існування часто змінював місця праці, перебував під наглядом КДБ. 1958 розпочав літературну творчість, написавши новелу «24 години з життя політвʼязня». У новелі «Оаза» (1976) виклав ідею створення символічну пантеону України «Оаза-гора». Після тривалої підготовки 21 вересня 1978 поблизу станції Душак (Туркменістан) перейшов радянсько-іранський кордон з метою звернутися у посольство Великої Британії із проханням про політичний притулок. Однак відповідно до міждержавної угоди 1 жовтня 1978 переданий іранської владою представникам СРСР. 18 червня 1979 за звинуваченнями в антирадядській агітації і пропаганді та зраді батьківщини засуджений до 15-ти років таборів суворого режиму і 5-ти років заслання. З початком дострокового звільнення політвʼязнів (1987) відмовився підписувати клопотання, що могло б слугувати підставою для помилування. Постановою пленуму Верховного Суду УРСР від 12 жовтня 1990 засудження К. за політичними статтями визнано безпідставним, а його дії перекваліфіковано у незаконий перехід кордону без антирадянської мети, за який передбачено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. Звільнений 11 листопада 1990 останнім з українських політвʼязнів. Вийшовши на волю, демонстративно відмовився від радянського паспорта. Від 1992 мешкав у Львові, де видав книгу «Оаза-гора» (1994; 2001; 2007) і збірку «Оновлений Декалог поневоленого Українця» (1999).
Ю. Д. Зайцев