КОТКО́ Кость (справжнє — Любченко Микола Петрович; 17(29). 02. 1896, Київ — 08. 12. 1937) — пись­мен­ник-сатирик. На­вчався в Університеті св. Володимира у Києві (1914–15). Писав українською мовою. Дебюту­вав 1911 віршами і фейлетонами російською мовою. 1917 пере­їхав до м. Бердичів Київської губернії (нині Житомирської обл.), де вміщував публі­кації у місцевій пресі. Працював редактором газети «Червона правда», «Киевский пролетарий», «Вісті» (усі — 1920); у газеті «Комуніст», журналі «Червоний пе­рець»; референтом у Народному комісаріаті закордон­них справ, 1-м секретарем пов­предств у Варшаві та Празі (1924–27). Написав книгу «Іст­укрев» (1928; 2-е ви­да­н­ня — 1934 під наз­вою «Істукрят. Популярний під­ручник історії України»). Автор низки збірок гумору і сатири, оповідань та фейлетонів. Ре­пресований 1934. Реабілітований 1956.