КЛОЧКО́ВСЬКИЙ Вʼячеслав Євгенович (02. 02. 1873, Санкт-Петербург — 05. 04. 1930, м. Бидґощ, Польща) — військовик. Контр-адмірал УНР та Української Держави. Закінчив Морський корпус (1899), Миколаївську морську академію. Учасник російсько-японської війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни служив на Чорноморському флоті: командир бригади під­водних човнів, начальник Севастопольської військово-морської бази. Зі створе­н­ням УЦР став одним із організаторів українізації флоту. Від червня 1918 — командувач Українського Чорноморського флоту. Повернув майже усі захоплені німцями бо­йові кораблі (7 лінкорів, 3 крейсери, 17 міноносців, 22 під­водні човни та ін.), за­провадив військовий прапор і вимпел українського флоту, національний одно­стрій, пере­йменува­н­ня кораблів. Після захопле­н­ня флоту військами Антанти й пере­дачі його генералу А. Денікіну командував бригадою під­водних човнів ЗС пів­ден­ної Росії. 1920 емігрував до Польщі, служив у департаменті морських справ військового міністерства, входив до складу військово-дипломатичних місій у Лондоні та Парижі.