Клоччя Андрій Васильович
КЛО́ЧЧЯ Андрій Васильович (справж. — Левитський; 10(23). 10. 1905, м. Сураж, нині Брян. обл., РФ — 08. 12. 1972, Донецьк) — прозаїк, критик. Член літ. організацій «Гарт» (1925), «Молодняк» (1926–29), ВУСПП (1929–32), СПУ (1934). Навч. у Харків. пед. інституті (1939–40). Працював у ред. «Літературної газети», ж. «Молодняк», «Літературний журнал», завідувач відділу культури г. «Радянська Донеччина» (1945–64). Один із кер. Донец. обл. організації СПУ. У 1950-х — на поч. 60-х рр. очолював літ. об’єдн. «Обрій», яке відвідували В. Стус, М. Колісник, П. Бондарчук, В. Міщенко, А. Гарматюк, О. Орач (Комар), Г. Гордасевич та ін. 1964–66 — гол. ред. ж. «Донбас». Друкувався від 1925. Автор зб. оповідань «Шахтарське» (1928), «На 117-му сажні» (1930), «Героїка», «Герой» (обидві — 1931; усі — Харків), у яких змалював труд. будні людей під час соціаліст. будівництва; крит.-біогр. нарисів «Павло Безпощадний» (Сталіно, 1955; Д., 1970), «Ілля Гонімов» (Сталіно, 1960), зб. статей «Навколо свої люди» (Д., 1966). Досліджував творчість Т. Шевченка, І. Франка, В. Свідзінського, М. Чернишевського, В. Маяковського, М. Горького, А. Барбюса, О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Твардовского та ін.
Рекомендована література
- Тесленко К. Людина і письменник (До 80-річчя від дня народж. А. Клоччі) // Донбас. 1985. № 5.