Клявін-Візиренко Роберт Альбертович
КЛЯ́ВІН-ВІЗИРЕ́НКО Роберт Альбертович (10. 02. 1929, Одеса — 15. 08. 2002, Київ) — артист балету, балетмейстер, педагог. Батько Д. Клявіна. Народний артист УРСР (1979). Закін. Ленінгр. хореогр. училище (нині С.-Петербург, 1949; викл. В. Пономарьов). Відтоді працював солістом, 1969–73 — худож. кер. балету, 1979–85 — гол. балетмейстером Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка; водночас 1954–75 — викладач Київ. хореогр. училища, 1973–75 — худож. кер. ансамблю «Балет на льоду» (Київ). 1985–87 — балетмейстер Київ. дит. муз. театру; 1987–92 — балетмейстер-постановник і педагог-репетитор балету в опер. театрах Белґрада і Нови Сада (Сербія), Заґреба. К.-В. — танцівник яскравого актор. таланту, який віртуозно володів класич. і характер. танцями, створював психологічно правдиві сценічні характери; майстер дует. танцю. Здійснив постановки балетів: «Кіт у чоботях» В. Гомоляки (1963), «Кам’яна квітка» С. Прокоф’єва (1965), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Лебедине озеро» П. Чайковського (обидві — 1972), «Муха-Цокотуха» Д. Салиман-Владимирова (1981), «Чарівний сон» на музику М. Лисенка (1983; усі — Київ. театр опери та балету ім. Т. Шевченка), «Оксана» В. Гомоляки (1964, Донец. театр опери та балету). Поставив танці в операх «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (1983), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (1998; обидві — Київ. театр опери та балету ім. Т. Шевченка), «Золоторогий олень» О. Костіна (1986; Київ. дит. муз. театр). Гастролі у Бельгії, Угорщині, Швеції, Данії, Норвегії, Франції, Німеччині, Іспанії, Румунії, США, Канаді. Серед учнів — В. Калиновська, Ю. Карлін, С. Лукін, В. Михайловський, Т. Попеску.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського), Софрон, Паша («Маруся Богуславка» А. Свєчникова), Іван («Чорне золото» В. Гомоляки), Ґірей («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Андрій Волконський («Княгиня Волконська» Ю. Знатокова), Меркуціо («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Зиґфрід, Ротбарт, Дезіре («Лебедине озеро», «Спляча красуня» П. Чайковського), Жан де Брієн, Абдерахман («Раймонда» О. Глазунова), Альберт («Жізель» А. Адана), Базіль, Еспада («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Алі-батир («Шурале» Ф. Ярулліна), Спартак, Гармодій («Спартак» А. Хачатуряна).
Рекомендована література
- Тамарова М. Мовою танцю // Веч. Київ. 1957, 4 лют.;
- Валуєв Ю. Актор щедрого обдарування // КіЖ. 1969, 16 листоп.;
- Зубарева Н. Роберт Клявин: «Мы открыли себя миру, а себе — мир!» // ЗН. 1995, 18 марта.