Кнорре Федір Карлович
КНО́РРЕ Федір Карлович (25. 08(06. 09). 1831, Одеса — 27. 03(09. 04). 1911, м. Лібава, нині Лієпая, Латвія) — архітектор, інженер. Брат Віктора та Євгена Кнорре. Навч. у АМ (1849–53) і Буд. училищі (1853–55) у С.-Петербурзі. Відтоді працював у київ. буд. і шлях. комісії. 1857–58 був слухачем Берлін. АМ. Від кін. 1858 брав участь у спорудженні Курс.-Київ., Моск.-Рязан., Рязан.-Козлов., Моск.-Курс., Орлов.-Гряз., Харків.-Микол. залізниць. Потім кілька років займався приват. практикою в Миколаєві, де збудував зокрема магазин на замовлення барона Фалейзена (1876). У 1878 переїхав у м. Ставрополь (Росія). 1879–91 обіймав посаду губерн. інж., 1878–79 та від 1893 — губерн. архітектора. 1895–99 працював разом з Є. Кнорре на буд-ві унікал. залізнич. моста через р. Єнісей у м. Красноярськ (Росія). Виконав проекти бл. 20 нових і перебудови та розширення стількох же старих церков у Ставроп. губ., невеликої церкви і трапезної при жін. монастирі, дзвіниці та архієрей. будинку церкви Андрія Первозванного, жін. єпарх. училища з пансіонатом, перебудови та розширення чол. духов. училища, перебудови будівель для окруж. суду та дворян. зібрання в Ставрополі (усі — кін. 1870-х — 90-і рр.). Після відставки 1904–10 мешкав у В. Кнорре в Лігтерфельде (нині р-н у адм. окрузі Берліна Штеґліц-Целендорф). Раптово помер під час поїздки до своєї доньки. Автор низки статей з буд. і архіт. проблематики, зокрема «О предоставлении техникам строительных отделений права производства работ на коммерческом основании» («Тр. 1-го съезда русских зодчих в С.-Петербурге 1892 г.», С.-Петербург, 1894), «Ответственность архитектора» («Зодчий», 1878, вып. 11). Залишив спогади нім. мовою «Мала хроніка сім’ї Кнорре з автобіографією».
Рекомендована література
- Пинигин Г. И., Эраль С. Ф. Династия астрономов Кнорре. Н., 2009 (англ. перекл. — 2010).
Завантажити статтю
Людина 
