Княгницький Павло Юхимович
КНЯГНИ́ЦЬКИЙ Павло Юхимович (15(27). 01. 1884, м. Тирасполь Херсон. губ., нині Молдова — 10. 09. 1937) — військовик. Комдив (1935). Закін. Компрат. реал. училище (нині Молдова, 1904), архіт. відділ. Академії мистецтв (1915) і Микол. військ. інж. училище (1917) у Петрограді (нині С.-Петербург). Від серпня 1917 у складі рос. армії воював на Румун. фронті. В тому ж році вступив до більшов. партії, став комісаром Румчероду (ЦВК Рад солдат., матрос., робітн. і селян. депутатів Румун. фронту, Чорномор. флоту й Одес. військ. округу). Від поч. 1918 — у Червоній армії: у липні–вересні 1918 — командир бронепоїзда, у вересні–жовтні — начштабу, від листопада 1918 до червня 1919 — командувач 9-ї армії, у листопаді 1919 — липні 1920 — нач. 58-ї стрілец. дивізії, що вели бої з військами генерала А. Денікіна (зокрема в ході Київ. операції), Армією УНР і польс. військами. Двічі нагородж. орденом Червоного Прапора. Від жовтня 1920 — нач. 9-ї окремої дивізії внутр. служби, від грудня — командир окремої зведеної Черніг. бригади. 1921–22 — слухач Вищих військ. академ. курсів (Москва). Від 1922 — командир 51-ї Перекоп. дивізії; від 1924 — пом. командира 14-го стрілец. корпусу; 1927–28 — нач. і комісар Київ. військ. школи; від 1928 — комендант і комісар Київ. укріпленого р-ну. 11 червня 1937 заарешт., 9 вересня того ж року за звинуваченням у причетності до антирад. військ.-фашист. змови у Червоній армії засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1958.
Рекомендована література
- Кокін С., Пшенніков О. Без строку давності // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 1998. № 1–2.
Завантажити статтю
Людина 
