Князький Орест Миколайович
Визначення і загальна характеристика
КНЯ́ЗЬКИЙ Орест Миколайович (26. 01. 1944, с. Карапчів Вижниц. р-ну Чернів. обл. — 24. 08. 2024, с. Білоберізка Верховин. р-ну Івано-Фр. обл.) — поет. Член НСПУ (2004). Літ.-мист. премія ім. Марійки Підгірянки (1996), літ. премії ім. В. Сосюри (2000), ім. Д. Загула (2003), ім. С. Воробкевича (2008), Міжнар. літ. премія ім. Б. Лепкого (2004). Закін. Вашківец. мед. училище (Чернів. обл., 1965), біол. факультет Чернів. університету (1975). Учителював; 1983–2010 — директор Білоберіз. школи. Сильний лірич. струмінь із високоінтелект. наповненням, палким бажанням збагнути сутність навколиш. світу, щирий патріотизм, закоханість у рідну землю, ненависть до псевдопатріотів — характерні ознаки і рушії творчості К. Учасник і лауреат низки пісен. конкурсів та фестивалів як виконавець автор. пісень.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Оминути не смію: Поезії. Уж., 1988; Непроминуща таїна: Любовна лірика. Верховина, 1994; Таємниця спалаху: Поезії. К., 1998; Розмова з матір’ю: Пісні, гімни, марші. К., 2000; 2004; Поема Незалежності: Поема і лірика. К., 2002; Коли з доріг вертаюся далеких: Поезії. К., 2003; Париж; Л.; Цвікау, 2006; Де три ріки гуцульські: Пісні і марші. К., 2004; З батьком наодинці. К., 2007; Мій вічний подив. К., 2008.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
