Давиденко Віталій Володимирович
ДАВИДЕ́НКО Віталій Володимирович (16. 06. 1960, смт Поліське Київської обл., нині знято з обліку) — політолог, філософ. Батько Г. Давиденко. Кандидат філософських (1992), доктор політичних (2008) наук. Член Національної спілки журналістів України (1991). Закінчив Київський університет (1986), Вінницький інститут Міжрегіональної академії управління персоналом (2001). Працював у Вінницькому педагогічному інституті (1986–88, 1991–92); від 1992 — у Вінницькій облдержадміністрації: 1996–98 — завідувач відділу з гуманітарних питань, 2000–10 — начальник Головного управління праці та соціального захисту населення; 2011–17 — директор виконавчої дирекції, від 2017 — 1 й заступник начальника управління виконавчої дирекції Вінницького обласного управління Фонду соціального страхування України; водночас 1996–99 — у Вінницькому інституті регіональної економіки й управління; 1999–2011 — у Вінницькому інституті Міжрегіональної академії управління персоналом: від 2006 — завідувач кафедри українознавства; від 2014 — професор кафедри фізичної та соціальної реабілітації, від 2017 — завідувач кафедри бізнесу і права Вінницького інституту Університету «Україна». Основний напрям наукових досліджень — соціальний діалог у контексті взаємодії громадянського суспільства і держави. Автор книги «Монастир» (В., 2005; 2006; 2013; літ. премія М. Стельмаха).
Додаткові відомості
- Основні праці
- До питання консолідації інституційних та соціальних засад соціального діалогу: політологічний аналіз // Дослідж. світ. політики: Зб. наук. пр. Інституту світ. економіки та міжнар. відносин НАНУ. К., 2006. Вип. 35; Соціальний діалог: проблема досягнення стандартів Євросоюзу // Політ. менеджмент. 2006. № 2; Соціальний діалог у формуванні політики Міжнародної організації праці // Там само. 2007. № 1; Технологічні виміри політичної комунікації. В., 2010 (співавтор); Аналіз правового забезпечення розслідування самовільного залишення військової частини — важлива складова розробки окремої криміналістичної методики // Європ. перспективи. 2013. № 3.