КО́БАЛЬТОВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворе­н­ня, що містять кобальт у кількостях, при яких доцільне його промислове вилуче­н­ня. Ві­домо понад 130 кобальтовмісних і понад 40 власне кобальтових мінералів. Основні мінерали: мінеїт Co3S4 (57,96 % кобальту), сферокобальтит Co[Co]3 (50–55 %), кобальтит CoAsS (35,41 %), сафлорит CoAs2 (28,23 %), скутерудит CoAs3 (20,7 %). Кобальт також добувають при пере­роблен­ні руд заліза, міді, нікелю. За мінералогічним і хімічним складом виділяють арсенові, сірчисті й окиснені К. р. Мідно-нікелеві К. р. є в Канаді, Австралії, РФ, мідно-колче­дан­ні — у Фінляндії, сірчано-колче­дан­ні — у Норвегії, на Кіпрі, силікатно-оксидні — у РФ, Казах­стані, на Кубі, в Новій Каледонії, Індонезії, Австралії, Філіпінах, окиснені кобальто-мідні — у Конґо, Замбії, Зімбабве, Ботсвані й Уганді. Головні значе­н­ня мають сірчисто мідно-нікелеві, окиснені кобальто-мідні та силікатно-окиснені нікелеві руди. Нині світове виробництво кобальту складає близько 39 тисяч тонн на рік. Ресурси кобальту в Україні не­значні: під­тверджені запаси 8 тисяч тонн (0,1 % світових; за іншими даними — 9,74 тисячі тонн), вміст кобальту в рудах 0,04–0,045 %. Само­стійні родовищ не виявлено. Державним балансом запасів корисних копалин України кобальт враховується в 10-ти комплексних родовищах силікатних нікелю Побуж­жя та Середнього Придні­провʼя, де він є супутнім елементом. Роз­робляються 2 родовища — Деренюхське та Липовеньківське, але кобальт окремо не вилучається, а пере­робляється на феронікель разом із нікелем.