Кобальтові руди
КО́БАЛЬТОВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворення, що містять кобальт у кількостях, при яких доцільне його промислове вилучення. Відомо понад 130 кобальтвміс. і понад 40 власне кобальт. мінералів. Осн. мінерали: мінеїт Co3S4 (57,96 % кобальту), сферокобальтит Co[Co]3 (50–55 %), кобальтит CoAsS (35,41 %), сафлорит CoAs2 (28,23 %), скутерудит CoAs3 (20,7 %). Кобальт також добувають при переробленні руд заліза, міді, нікелю. За мінерал. і хім. складом виділяють арсенові, сірчисті й окиснені К. р. Мідно-нікелеві К. р. є в Канаді, Австралії, РФ, мідно-колчеданні — у Фінляндії, сірчано-колчеданні — у Норвегії, на Кіпрі, силікатно-оксидні — у РФ, Казахстані, на Кубі, в Новій Каледонії, Індонезії, Австралії, Філіпінах, окиснені кобальто-мідні — у Конґо, Замбії, Зімбабве, Ботсвані й Уганді. Гол. значення мають сірчисто мідно-нікелеві, окиснені кобальто-мідні та силікатно-окиснені нікелеві руди. Нині світ. виробництво кобальту складає бл. 39 тис. т на рік. Ресурси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1 % світових; за ін. даними — 9,74 тис. т), вміст кобальту в рудах 0,04–0,045 %. Самостій. родовищ не виявлено. Держ. балансом запасів корис. копалин України кобальт враховується в 10-ти комплекс. родовищах силікат. нікелю Побужжя та Серед. Придніпров’я, де він є супут. елементом. Розробляються 2 родовища — Деренюхське та Липовеньківське, але кобальт окремо не вилучається, а переробляється на феронікель разом із нікелем.